Псалми 60
1 Для дириґента хору. На спів: „Лілея свідчення“. Золотий псалом Давидів для навча́ння, коли він підпалив був Ара́м двох річо́к і Ара́м Цови́, і коли вернувся Йоав і побив Едо́ма в Соляній долині, дванадцять тисяч. Боже, покинув Ти нас, розпоро́шив Ти нас, Ти нагні́вався був, — поверни́ся ж до нас!
Боже, расрдио си се на нас, расуо си нас, гневио си се; поврати нас.
2 Ти землею затряс, і її розірвав, — уздоров же ула́мки її, бо вона захита́лась!
Затресао си земљу, и развалио си је; стегни раселине њене, јер се њиха.
3 Ти вчинив, що наро́д Твій побачив тяжке́, напоїв нас отру́тним вином.
Дао си народу свом да позна љуту невољу, напојио си нас вина од ког се занесосмо.
4 Ти дав пра́пора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. (Се́ла)
Подигни заставу за оне који Те се боје, да утеку од лука,
5 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю правицею допоможи́, й обізви́ся до нас!
Да се избаве мили Твоји. Помози десницом својом и услиши ме.
6 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай розвеселю́сь, — розділю́ Я Сихе́м і долину Сукко́тську поміряю!
Бог рече у светињи својој: Веселићу се, разделићу Сихем, и долину Сокот размерићу.
7 Належить Мені Ґілеа́д, Мені Манасі́я, а Єфрем — охоро́на Моїй голові́, Юда — бе́рло Моє.
Мој је Галад, мој је Манасија, Јефрем је крепост главе моје, Јуда скиптар мој,
8 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, филисте́ю, — вигукуй для Мене із радістю!“
Моав чаша моја, из које се умивам, на Едома пружићу обућу своју. Певај ми, филистејска земљо!
9 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто́ до Едо́му мене попрова́дить?
Ко ће ме одвести у тврди град? Ко ће ме отпратити до Едома?
10 Хіба́ ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не ви́йдеш вже, Боже?
Зар нећеш Ти, Боже, који си нас одбацио, и не идеш, Боже, с војском нашом?
11 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
Дај нам помоћ у тескоби. А обрана је човечија узалуд.
12 Ми мужність ви́явимо в Бозі, — і Він пото́пче противників наших!
Богом смо јаки: Он гази непријатеље наше.
