< Псалми 60 >
1 Для дириґента хору. На спів: „Лілея свідчення“. Золотий псалом Давидів для навча́ння, коли він підпалив був Ара́м двох річо́к і Ара́м Цови́, і коли вернувся Йоав і побив Едо́ма в Соляній долині, дванадцять тисяч. Боже, покинув Ти нас, розпоро́шив Ти нас, Ти нагні́вався був, — поверни́ся ж до нас!
Начальнику хора. На музыкальном орудии Шушан-Эдуф. Писание Давида для изучения, когда он воевал с Сириею Месопотамскою и с Сириею Цованскою, и когда Иоав, возвращаясь, поразил двенадцать тысяч Идумеев в долине Соляной. Боже! Ты отринул нас, Ты сокрушил нас, Ты прогневался: обратись к нам.
2 Ти землею затряс, і її розірвав, — уздоров же ула́мки її, бо вона захита́лась!
Ты потряс землю, разбил ее: исцели повреждения ее, ибо она колеблется.
3 Ти вчинив, що наро́д Твій побачив тяжке́, напоїв нас отру́тним вином.
Ты дал испытать народу твоему жестокое, напоил нас вином изумления.
4 Ти дав пра́пора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. (Се́ла)
Даруй боящимся Тебя знамя, чтобы они подняли его ради истины,
5 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю правицею допоможи́, й обізви́ся до нас!
чтобы избавились возлюбленные Твои; спаси десницею Твоею и услышь меня.
6 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай розвеселю́сь, — розділю́ Я Сихе́м і долину Сукко́тську поміряю!
Бог сказал во святилище Своем: “восторжествую, разделю Сихем и долину Сокхоф размерю:
7 Належить Мені Ґілеа́д, Мені Манасі́я, а Єфрем — охоро́на Моїй голові́, Юда — бе́рло Моє.
Мой Галаад, Мой Манассия, Ефрем крепость главы Моей, Иуда скипетр Мой,
8 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, филисте́ю, — вигукуй для Мене із радістю!“
Моав умывальная чаша Моя; на Едома простру сапог Мой. Восклицай Мне, земля Филистимская!”
9 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто́ до Едо́му мене попрова́дить?
Кто введет меня в укрепленный город? Кто доведет меня до Едома?
10 Хіба́ ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не ви́йдеш вже, Боже?
Не Ты ли, Боже, Который отринул нас, и не выходишь, Боже, с войсками нашими?
11 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
Подай нам помощь в тесноте, ибо защита человеческая суетна.
12 Ми мужність ви́явимо в Бозі, — і Він пото́пче противників наших!
С Богом мы окажем силу, Он низложит врагов наших.