Псалми 60
1 Для дириґента хору. На спів: „Лілея свідчення“. Золотий псалом Давидів для навча́ння, коли він підпалив був Ара́м двох річо́к і Ара́м Цови́, і коли вернувся Йоав і побив Едо́ма в Соляній долині, дванадцять тисяч. Боже, покинув Ти нас, розпоро́шив Ти нас, Ти нагні́вався був, — поверни́ся ж до нас!
in finem his qui inmutabuntur in tituli inscriptione David in doctrina cum succendit Syriam Mesopotamiam et Syriam Soba et convertit Ioab et percussit vallem Salinarum duodecim milia Deus reppulisti nos et destruxisti nos iratus es et misertus es nobis
2 Ти землею затряс, і її розірвав, — уздоров же ула́мки її, бо вона захита́лась!
commovisti terram et turbasti eam sana contritiones eius quia commota est
3 Ти вчинив, що наро́д Твій побачив тяжке́, напоїв нас отру́тним вином.
ostendisti populo tuo dura potasti nos vino conpunctionis
4 Ти дав пра́пора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. (Се́ла)
dedisti metuentibus te significationem ut fugiant a facie arcus diapsalma ut liberentur dilecti tui
5 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю правицею допоможи́, й обізви́ся до нас!
salvum fac dextera tua et exaudi me
6 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай розвеселю́сь, — розділю́ Я Сихе́м і долину Сукко́тську поміряю!
Deus locutus est in sancto suo laetabor et partibor Sicima et convallem tabernaculorum metibor
7 Належить Мені Ґілеа́д, Мені Манасі́я, а Єфрем — охоро́на Моїй голові́, Юда — бе́рло Моє.
meus est Galaad et meus est Manasses et Effraim fortitudo capitis mei Iuda rex meus
8 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, филисте́ю, — вигукуй для Мене із радістю!“
Moab olla spei meae in Idumeam extendam calciamentum meum mihi alienigenae subditi sunt
9 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто́ до Едо́му мене попрова́дить?
quis deducet me in civitatem munitam quis deducet me usque in Idumeam
10 Хіба́ ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не ви́йдеш вже, Боже?
nonne tu Deus qui reppulisti nos et non egredieris Deus in virtutibus nostris
11 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
da nobis auxilium de tribulatione et vana salus hominis
12 Ми мужність ви́явимо в Бозі, — і Він пото́пче противників наших!
in Deo faciemus virtutem et ipse ad nihilum deducet tribulantes nos
