< Псалми 60 >
1 Для дириґента хору. На спів: „Лілея свідчення“. Золотий псалом Давидів для навча́ння, коли він підпалив був Ара́м двох річо́к і Ара́м Цови́, і коли вернувся Йоав і побив Едо́ма в Соляній долині, дванадцять тисяч. Боже, покинув Ти нас, розпоро́шив Ти нас, Ти нагні́вався був, — поверни́ся ж до нас!
For the Chief Musician. To the tune of “The Lily of the Covenant.” A teaching poem by David, when he fought with Aram Naharaim and with Aram Zobah, and Joab returned, and killed twelve thousand of Edom in the Valley of Salt. God, you have rejected us. You have broken us down. You have been angry. Restore us, again.
2 Ти землею затряс, і її розірвав, — уздоров же ула́мки її, бо вона захита́лась!
You have made the land tremble. You have torn it. Mend its fractures, for it quakes.
3 Ти вчинив, що наро́д Твій побачив тяжке́, напоїв нас отру́тним вином.
You have shown your people hard things. You have made us drink the wine that makes us stagger.
4 Ти дав пра́пора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. (Се́ла)
You have given a banner to those who fear you, that it may be displayed because of the truth. (Selah)
5 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю правицею допоможи́, й обізви́ся до нас!
So that your beloved may be delivered, save with your right hand, and answer us.
6 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай розвеселю́сь, — розділю́ Я Сихе́м і долину Сукко́тську поміряю!
God has spoken from his sanctuary: “I will triumph. I will divide Shechem, and measure out the valley of Succoth.
7 Належить Мені Ґілеа́д, Мені Манасі́я, а Єфрем — охоро́на Моїй голові́, Юда — бе́рло Моє.
Gilead is mine, and Manasseh is mine. Ephraim also is the defense of my head. Judah is my scepter.
8 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, филисте́ю, — вигукуй для Мене із радістю!“
Moab is my wash basin. I will throw my sandal on Edom. I shout in triumph over Philistia.”
9 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто́ до Едо́му мене попрова́дить?
Who will bring me into the strong city? Who has led me to Edom?
10 Хіба́ ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не ви́йдеш вже, Боже?
Haven’t you, God, rejected us? You don’t go out with our armies, God.
11 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
Give us help against the adversary, for the help of man is vain.
12 Ми мужність ви́явимо в Бозі, — і Він пото́пче противників наших!
Through God we will do valiantly, for it is he who will tread down our adversaries.