Псалми 60
1 Для дириґента хору. На спів: „Лілея свідчення“. Золотий псалом Давидів для навча́ння, коли він підпалив був Ара́м двох річо́к і Ара́м Цови́, і коли вернувся Йоав і побив Едо́ма в Соляній долині, дванадцять тисяч. Боже, покинув Ти нас, розпоро́шив Ти нас, Ти нагні́вався був, — поверни́ся ж до нас!
For the leader. On shushan eduth. A michtam of David (for teaching), when he fought with Aram-naharaim and Aram-zobah, and Joab returned and defeated twelve thousand Edomites in the Valley of Salt. O God, you have spurned and broken us, routing us in your wrath – restore us!
2 Ти землею затряс, і її розірвав, — уздоров же ула́мки її, бо вона захита́лась!
You have shaken the land and cleft it; heal its tottering breaches.
3 Ти вчинив, що наро́д Твій побачив тяжке́, напоїв нас отру́тним вином.
You have made your people drink hardship, and given us wine of reeling.
4 Ти дав пра́пора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. (Се́ла)
You have given those who fear you a banner, a rallying-place from the bow, (Selah)
5 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю правицею допоможи́, й обізви́ся до нас!
for the rescue of your beloved. Save by your right hand and answer us.
6 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай розвеселю́сь, — розділю́ Я Сихе́м і долину Сукко́тську поміряю!
God did solemnly swear: “As victor will I divide Shechem, and mete out the valley of Succoth.
7 Належить Мені Ґілеа́д, Мені Манасі́я, а Єфрем — охоро́на Моїй голові́, Юда — бе́рло Моє.
Mine is Gilead, mine is Manasseh, Ephraim is the defence of my head, Judah my sceptre of rule,
8 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, филисте́ю, — вигукуй для Мене із радістю!“
Moab the pot that I wash in, Edom – I cast my shoe over it, I shout o’er Philistia in triumph.”
9 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто́ до Едо́му мене попрова́дить?
O to be brought to the fortified city! O to be led into Edom!
10 Хіба́ ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не ви́йдеш вже, Боже?
Have you not spurned us, O God? You do not march forth with our armies.
11 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
Grant us help from the foe, for human help is worthless.
12 Ми мужність ви́явимо в Бозі, — і Він пото́пче противників наших!
With God we shall yet do bravely: he himself will tread down our foes.
