Псалми 59
1 Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів, коли послав був Саул, і стерегли́ його дім, щоб убити його. Ви́зволь мене від моїх ворогі́в, о мій Боже, від напасникі́в моїх охорони́ Ти мене!
Избави ме од непријатеља мојих, Боже мој, и од оних, што устају на ме, заклони ме.
2 Ви́зволь мене від злочи́нців, і спаси мене від кровоже́рних,
Избави ме од оних који чине безакоње, и од крвопија сачувај ме.
3 бо ось причаї́лись на душу мою, на мене збираються сильні, — не моя в тім провина, о Господи, і не мій гріх!
Ево, зло намишљају души мојој, скупљају се на ме силни, без кривице моје и без греха мог, Господе.
4 Без моєї провини вони он збігаються та готу́ються, — устань же назу́стріч мені та побач!
Без кривице моје стечу се и оружају се; устани за мене, и гледај.
5 І Ти, Господи, Боже Саваоте, Боже Ізраїлів, збудися, щоб покара́ти всіх поган, — і не помилуй ніко́го із зра́дників злих! (Се́ла)
Ти, Господе, Боже над војскама, Боже Израиљев, пробуди се, обиђи све ове народе, немој пожалити одметника.
6 На́двечір вони поверта́ються, ски́глять, як пес, і перебігають по місту,
Нек се врате увече, лају као пси и иду око града.
7 й ось слова виверга́ють уста́ми своїми, мечі в їхніх губах, — та хто це почує.
Ево руже језиком својим, мач им је у устима, јер, веле, ко ће чути?
8 Але посмієшся з них, Господи, і всіх поган засоро́миш!
Али Ти ћеш се, Господе, смејати њима и посрамити све ове народе.
9 Тверди́не моя, я Тебе пильнува́тиму, — бо Бог оборо́на моя!
Они су јаки, али ја на Тебе погледам, јер си Ти Бог, чувар мој.
10 Мій Бог, — Його милість мене попере́дила, Бог учинить мені, що побачу паді́ння своїх ворогів!
Бог, који ме милује, иде преда мном, Бог ми даје без страха да гледам непријатеље своје.
11 Не вбива́й їх, щоб наро́д мій цього не забув, — міццю Своєю розвій їх і зниж їх, о щите наш, Господи!
Немој их побити, да не би заборавио народ мој; распи их силом својом и обори их, Господе, браничу наш,
12 Гріх їхніх уст — слово губ їхніх, і нехай вони схо́плені будуть своєю пихо́ю, і за клятву й брехню, яку кажуть!
За грех уста њихових; за речи језика њиховог; нек се ухвате у охолости својој за клетву и лаж коју су говорили.
13 У гніві їх знищ, знищ — і хай їх не буде, і хай знають вони, що царю́є Бог в Якові, аж до кі́нців землі! (Се́ла)
Распи у гневу, распи, да их нема; и нека познају да Бог влада над Јаковом и до крајева земаљских.
14 А на́двечір вони поверта́ються, ски́глять, як пес, і перебігають по місту.
Нек се врате увече, лају као пси, и иду око града.
15 Вони ве́штатись будуть, щоб їсти, коли ж не наїдя́ться, то ска́ржитись будуть.
Нека тумарају тражећи хране, и не наситивши се нека ноћи проводе.
16 А я буду співати про силу Твою, буду радісно вра́нці хвалити Твою милісти, бо для мене Ти був в день недолі моєї тверди́нею й за́хистом!
А ја ћу певати силу Твоју, рано ујутру гласити милост Твоју; јер си ми био одбрана и уточиште у дан невоље моје.
17 Тверди́не моя, — до Тебе співати я буду, бо Бог оборо́на моя, милости́вий мій Боже!
Сило моја! Теби ћу певати, јер си Ти Бог чувар мој, Бог који ме милује.
