Псалми 59
1 Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів, коли послав був Саул, і стерегли́ його дім, щоб убити його. Ви́зволь мене від моїх ворогі́в, о мій Боже, від напасникі́в моїх охорони́ Ти мене!
For the Chief Musician. To the tune of “Do Not Destroy.” A poem by David, when Saul sent, and they watched the house to kill him. Deliver me from my enemies, my God. Set me on high from those who rise up against me.
2 Ви́зволь мене від злочи́нців, і спаси мене від кровоже́рних,
Deliver me from the workers of iniquity. Save me from the bloodthirsty men.
3 бо ось причаї́лись на душу мою, на мене збираються сильні, — не моя в тім провина, о Господи, і не мій гріх!
For, behold, they lie in wait for my soul. The mighty gather themselves together against me, not for my disobedience, nor for my sin, LORD.
4 Без моєї провини вони он збігаються та готу́ються, — устань же назу́стріч мені та побач!
I have done no wrong, yet they are ready to attack me. Rise up, behold, and help me!
5 І Ти, Господи, Боже Саваоте, Боже Ізраїлів, збудися, щоб покара́ти всіх поган, — і не помилуй ніко́го із зра́дників злих! (Се́ла)
You, LORD God of Hosts, the God of Israel, rouse yourself to punish the nations. Show no mercy to the wicked traitors. (Selah)
6 На́двечір вони поверта́ються, ски́глять, як пес, і перебігають по місту,
They return at evening, howling like dogs, and prowl around the city.
7 й ось слова виверга́ють уста́ми своїми, мечі в їхніх губах, — та хто це почує.
Behold, they spew with their mouth. Swords are in their lips, “For”, they say, “who hears us?”
8 Але посмієшся з них, Господи, і всіх поган засоро́миш!
But you, LORD, laugh at them. You scoff at all the nations.
9 Тверди́не моя, я Тебе пильнува́тиму, — бо Бог оборо́на моя!
Oh, my Strength, I watch for you, for God is my high tower.
10 Мій Бог, — Його милість мене попере́дила, Бог учинить мені, що побачу паді́ння своїх ворогів!
My God will go before me with his loving kindness. God will let me look at my enemies in triumph.
11 Не вбива́й їх, щоб наро́д мій цього не забув, — міццю Своєю розвій їх і зниж їх, о щите наш, Господи!
Don’t kill them, or my people may forget. Scatter them by your power, and bring them down, Lord our shield.
12 Гріх їхніх уст — слово губ їхніх, і нехай вони схо́плені будуть своєю пихо́ю, і за клятву й брехню, яку кажуть!
For the sin of their mouth, and the words of their lips, let them be caught in their pride, for the curses and lies which they utter.
13 У гніві їх знищ, знищ — і хай їх не буде, і хай знають вони, що царю́є Бог в Якові, аж до кі́нців землі! (Се́ла)
Consume them in wrath. Consume them, and they will be no more. Let them know that God rules in Jacob, to the ends of the earth. (Selah)
14 А на́двечір вони поверта́ються, ски́глять, як пес, і перебігають по місту.
At evening let them return. Let them howl like a dog, and go around the city.
15 Вони ве́штатись будуть, щоб їсти, коли ж не наїдя́ться, то ска́ржитись будуть.
They shall wander up and down for food, and wait all night if they aren’t satisfied.
16 А я буду співати про силу Твою, буду радісно вра́нці хвалити Твою милісти, бо для мене Ти був в день недолі моєї тверди́нею й за́хистом!
But I will sing of your strength. Yes, I will sing aloud of your loving kindness in the morning. For you have been my high tower, a refuge in the day of my distress.
17 Тверди́не моя, — до Тебе співати я буду, бо Бог оборо́на моя, милости́вий мій Боже!
To you, my strength, I will sing praises. For God is my high tower, the God of my mercy.
