Псалми 58
1 Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів. Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
Ett gyldene klenodium Davids, till att föresjunga, att han icke förgicks. Ären I då dumbar, att I icke tala viljen hvad rätt är; och döma hvad likt är, I menniskors barn?
2 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
Ja, af blotta ondsko gören I orätt i landena; och följen efter med edra händer, och gören öfvervåld.
3 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
De ogudaktige äro afvoge af moderlifvet; de ljugare fara ville allt ifrå moderlifvet.
4 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
De rasa såsom en orm rasar; såsom en döf huggorm, den sitt öra tillstoppar;
5 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
Att han icke skall höra kjusarens röst; besvärjarens, den väl besvärja kan.
6 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
Gud, sönderbryt deras tänder i deras mun. Sönderslå, Herre, oxlatänderna af de unga lejon.
7 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
De skola förgås såsom vatten, det bortflyter. De skjuta med sina pilar, men de gå sönder.
8 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
De förgås, såsom en snigel försmäktas; såsom ene qvinnos otidig börd, se de intet solena.
9 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
Förr än edor törne på buskanom mogne varda, skall vreden i växtenom bortrycka dem.
10 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
Den rättfärdige skall glädja sig, när han en sådana hämnd ser; och skall två sina fötter uti dens ogudaktigas blod;
11 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
Att man skall säga: Den rättfärdige måste det ju njuta; Gud är ju ännu domare på jordene.
