Псалми 58
1 Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів. Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
¿Hay justicia en tu boca, oh poderosos? ¿Son jueces honestos, oh hijos de hombres?
2 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
Los propósitos de sus corazones son malvados; sus manos están llenas de actos violentos en la tierra.
3 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
Los malvados se apartaron desde el principio; desde la hora de su nacimiento, se descarriaron. diciendo mentiras.
4 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
Su veneno es como el veneno de una serpiente; son como la víbora, cuyas orejas están cerradas;
5 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
Quién no oye la voz de los que encantan. por más hábil que sea él encantador.
6 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
Oh Dios, que se les rompa los dientes en la boca; oh Señor quiebra los colmillos de los leoncillos.
7 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
Que se conviertan en líquido como las aguas que fluyen continuamente; que sean cortados como la hierba por el camino.
8 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
Sean como un nacimiento que se convierte en agua y llega a su fin; como el fruto de una mujer que da a luz antes de tiempo, que no ve el sol.
9 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
Antes de que las ollas sientan la llama de los espinos; deje que un fuerte viento los lleve como un desperdicio de crecimiento.
10 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
El hombre justo se alegrará cuando vea su castigo; sus pies serán lavados en la sangre del malvado.
11 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
Para que los hombres digan: En verdad hay una recompensa por la justicia; Verdaderamente hay un Dios que es juez en la tierra.
