Псалми 58
1 Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів. Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
To the chief Musician, Altaschith, Michtam of David. Do ye indeed speak righteousness, O congregation? do ye judge uprightly, O ye sons of men?
2 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
Yea, in heart ye work wickedness; ye weigh the violence of your hands in the earth.
3 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
The wicked are estranged from the womb: they go astray as soon as they are born, speaking lies.
4 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
Their poison is like the poison of a serpent: they are like the deaf adder that stoppeth her ear;
5 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
Which will not hearken to the voice of charmers, charming never so wisely.
6 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
Break their teeth, O God, in their mouth: break out the great teeth of the young lions, O LORD.
7 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
Let them melt away as waters which run continually: when he bendeth his bow to shoot his arrows, let them be as cut in pieces.
8 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
As a snail which melteth, let every one of them pass away: like the untimely birth of a woman, that they may not see the sun.
9 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
Before your pots can feel the thorns, he shall take them away as with a whirlwind, both living, and in his wrath.
10 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
The righteous shall rejoice when he seeth the vengeance: he shall wash his feet in the blood of the wicked.
11 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
So that a man shall say, Verily there is a reward for the righteous: verily he is a God that judgeth in the earth.
