Псалми 57
1 Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів, коли він утікав від Саула в пече́ру. Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні́ Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине!
我をあはれみたまへ神よわれをあはれみたまへ わが霊魂はなんぢを避所とす われ禍害のすぎさるまではなんぢの翼のかげを避所とせん
2 Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро.
我はいとたかき神によばはん わがために百事をなしをへたまふ神によばはん
3 Він пошле з небес — і врятує мене, Він пога́ньбить того, хто чату́є на мене. (Се́ла) Бог пошле Свою милість та правду Свою
神はたすけを天よりおくりて我をのまんとする者のそしるときに我を救ひたまはん (セラ) 神はその憐憫その眞實をおくりたまはん
4 на душу мою. Знахо́джуся я серед ле́вів, що лю́дських синів пожирають, їхні зуби — як спис той та стрі́ли, а їхній язик — гострий меч.
わがたましひは群ゐる獅のなかにあり 火のごとくもゆる者 その歯は戈のごとく矢のごとくその舌はとき劍のごとき人の子のなかに我ふしぬ
5 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, — а слава Твоя над всією землею!
神よねがはくはみづからを天よりも高くしみさかえを全地のうへに擧たまへ
6 Вороги пригото́вили па́стку для стіп моїх, душу мою нахи́лили, вони ви́копали вовчу яму для мене, — і попа́дали в неї самі! (Се́ла)
かれらはわが足をとらへんとて網をまうく わが霊魂はうなたる かれらはわがまへに阱をほりたり而してみづからその中におちいれり (セラ)
7 Моє серце зміцни́лося, Боже, зміцни́лося серце моє, — я буду співати та сла́вити Тебе!
わが心さだまれり神よわがこころ定まれり われ謳ひまつらん頌まつらん
8 Збудися ж ти, хва́ло моя, пробудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду буди́ти досві́тню зорю́!
わが榮よさめよ 筝よ琴よさめよ われ黎明をよびさまさん
9 Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед наро́дів, я буду співати Тобі між племе́нами,
主よわれもろもろの民のなかにてなんぢに感謝し もろもろの國のなかにて汝をほめうたはん
10 бо Твоє милосердя велике — воно аж до неба, а правда Твоя — аж до хмар!
そは汝のあはれみは大にして天にまでいたり なんぢの眞實は雲にまでいたる
11 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над всією землею!
神よねがはくは自からを天よりも高くし光榮をあまねく地のうへに擧たまへ
