Псалми 57
1 Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів, коли він утікав від Саула в пече́ру. Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні́ Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине!
Dem Vorsänger. «Verdirb nicht.» Eine Denkschrift Davids; als er vor Saul in die Höhle floh. Sei mir gnädig, o Gott, sei mir gnädig; denn bei dir birgt sich meine Seele, und unter dem Schatten deiner Flügel nehme ich Zuflucht, bis das Unglück vorüber ist.
2 Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро.
Ich rufe zu Gott, dem Allerhöchsten, zu Gott, der wohltut an mir.
3 Він пошле з небес — і врятує мене, Він пога́ньбить того, хто чату́є на мене. (Се́ла) Бог пошле Свою милість та правду Свою
Er wird mir vom Himmel Rettung senden, zum Hohn machen den, der wider mich schnaubt. (Pause) Gott wird seine Gnade und Wahrheit senden.
4 на душу мою. Знахо́джуся я серед ле́вів, що лю́дських синів пожирають, їхні зуби — як спис той та стрі́ли, а їхній язик — гострий меч.
Meine Seele ist mitten unter Löwen, ich liege zwischen Feuerbränden, wohne unter Menschenkindern, deren Zähne Speere und Pfeile und deren Zungen scharfe Schwerter sind.
5 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, — а слава Твоя над всією землею!
Erhebe dich, o Gott, über den Himmel, über die ganze Erde deine Herrlichkeit!
6 Вороги пригото́вили па́стку для стіп моїх, душу мою нахи́лили, вони ви́копали вовчу яму для мене, — і попа́дали в неї самі! (Се́ла)
Sie haben meinen Füßen ein Netz gestellt, meine Seele niedergebeugt; sie höhlten eine Grube aus, fielen aber selbst hinein! (Pause)
7 Моє серце зміцни́лося, Боже, зміцни́лося серце моє, — я буду співати та сла́вити Тебе!
Mein Herz ist bereit, o Gott, mein Herz ist bereit, ich will singen und spielen.
8 Збудися ж ти, хва́ло моя, пробудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду буди́ти досві́тню зорю́!
Wache auf, meine Ehre, Psalter und Harfe, wacht auf! Ich will mit dem Morgenrot erwachen.
9 Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед наро́дів, я буду співати Тобі між племе́нами,
Herr, ich will dich preisen unter den Völkern, ich will dir lobsingen unter den Leuten;
10 бо Твоє милосердя велике — воно аж до неба, а правда Твоя — аж до хмар!
denn deine Gnade ist groß; sie reicht bis zum Himmel, und deine Wahrheit bis zu den Wolken!
11 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над всією землею!
Erhebe dich, o Gott, über den Himmel, über die ganze Erde deine Herrlichkeit!
