Псалми 57
1 Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів, коли він утікав від Саула в пече́ру. Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні́ Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине!
God, be merciful to me! Act mercifully toward me because I come to you to protect me. I ask you to protect me [like little birds are protected under their mother’s] wings [MET] until the storm/danger is ended.
2 Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро.
God, you who are greater than all other gods, I cry out to you, the one who enables me to do all that you desire.
3 Він пошле з небес — і врятує мене, Він пога́ньбить того, хто чату́є на мене. (Се́ла) Бог пошле Свою милість та правду Свою
You will answer me from heaven and rescue me, but you will cause those who oppress me to be [defeated and] disgraced! (Think about that!) God will [always] faithfully love me and (will be faithful/will do what he promises).
4 на душу мою. Знахо́джуся я серед ле́вів, що лю́дських синів пожирають, їхні зуби — як спис той та стрі́ли, а їхній язик — гострий меч.
[Sometimes] I am surrounded by [my enemies who are like] lions that [kill] humans; [they are like] lions that chew with their teeth [animals that they kill]; but my enemies have spears and arrows, not teeth; and [the false things that] they say [MTY] [hurt people as much as] sharp swords [hurt people] [MET].
5 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, — а слава Твоя над всією землею!
God, show in the heavens that you are very great! And show your glory to people all over the earth!
6 Вороги пригото́вили па́стку для стіп моїх, душу мою нахи́лили, вони ви́копали вовчу яму для мене, — і попа́дали в неї самі! (Се́ла)
[It is as if] [MET, HYP] my enemies spread a net to seize me, and I became very distressed [IDM]. [It is as if] [MET, HYP] they dug a deep pit along the path where I walk, but they themselves fell into it!
7 Моє серце зміцни́лося, Боже, зміцни́лося серце моє, — я буду співати та сла́вити Тебе!
God, I have complete confidence [DOU] in you. I will sing to you, and I will praise you while I sing.
8 Збудися ж ти, хва́ло моя, пробудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду буди́ти досві́тню зорю́!
I will awaken myself; I will arise before the sun rises and [praise you while I play] my harp or my (lyre/small harp).
9 Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед наро́дів, я буду співати Тобі між племе́нами,
Lord, I will thank you among [all] the people; and I will sing to praise you among [many] ethnic groups,
10 бо Твоє милосердя велике — воно аж до неба, а правда Твоя — аж до хмар!
because your faithful love for us is [as great as the distance from the earth] to the sky, and because your (faithfulness/faithfully doing what you promise) is [as great as the distance] up to the clouds [MET].
11 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над всією землею!
God, show in the heavens that you are very great! And show your glory [to people] all over the earth!
