Псалми 56
1 Для дириґента хору. На „Німа голубка вдалечині“. Золотий Давидів псалом, коли филисти́мляни захопи́ли були його в Ґа́ті. Помилуй мене, Боже, бо то́пче мене чоловік, — цілий день він воює та ти́сне мене!
Para el músico jefe. Con la melodía de “Paloma silenciosa en tierras lejanas”. Un poema de David, cuando los filisteos lo apresaron en Gat. Ten piedad de mí, Dios, porque el hombre quiere engullirme. Todo el día me ataca y me oprime.
2 Чату́ють мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзя́то на мене!
Mis enemigos quieren engullirme todo el día, porque son muchos los que luchan orgullosamente contra mí.
3 Того дня, коли страх обгорта́є мене, я надію на Тебе кладу́, —
Cuando tengo miedo, Pondré mi confianza en ti.
4 я в Бозі хвали́тиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло учи́нить мені?
En Dios, alabo su palabra. En Dios, pongo mi confianza. No tendré miedo. ¿Qué puede hacerme la carne?
5 Цілий день біль прино́сять слова́ мої, усі їхні думки́ проти мене на зло:
Todo el día tergiversan mis palabras. Todos sus pensamientos son contra mí para mal.
6 слідкують, ховаються, пильнують вони мої сто́пи... Як чатують на душу мою,
Conspiran y acechan, vigilando mis pasos. Están ansiosos por quitarme la vida.
7 так Ти через гріх віджени́ їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!
¿Escaparán por la iniquidad? En la cólera, Dios arroja a los pueblos.
8 Полічив Ти тиня́ння моє, помісти́ ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не запи́сані в книзі Твоїй?
Tú cuentas mis andanzas. Pusiste mis lágrimas en tu contenedor. ¿No están en tu libro?
9 Тоді то мої вороги́ повтікають назад, того дня, як я кли́кати буду. Те я знаю, що Бог при мені,
Entonces mis enemigos se volverán el día que yo llame. Sé esto: que Dios es para mí.
10 і в Бозі я справу свою докінчу́, докінчу́ я в Господі справу!
En Dios, alabaré su palabra. En Yahvé, alabaré su palabra.
11 На Бога надію кладу́ й не боюсь, — що́ люди́на учи́нить мені?
He puesto mi confianza en Dios. No tendré miedo. ¿Qué puede hacerme el hombre?
12 На мені зостаються, о Боже, прися́ги Тобі, та для Тебе я ви́повню жертви хвали́.
Tus votos están sobre mí, Dios. Te daré las gracias por las ofrendas.
13 Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від паді́ння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?
Porque has librado mi alma de la muerte, y evitó que se me cayeran los pies, para que pueda caminar ante Dios a la luz de los vivos.
