Псалми 56

1 Для дириґента хору. На „Німа голубка вдалечині“. Золотий Давидів псалом, коли филисти́мляни захопи́ли були його в Ґа́ті. Помилуй мене, Боже, бо то́пче мене чоловік, — цілий день він воює та ти́сне мене!

Ай милэ де мине, Думнезеуле, кэч ниште оамень мэ хэрцуеск! Тоатэ зиуа ымь фак рэзбой ши мэ кинуеск.

2 Чату́ють мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзя́то на мене!

Тоатэ зиуа мэ хэрцуеск потривничий мей; сунт мулць ши се рэзбоеск ку мине ка ниште труфашь.

3 Того дня, коли страх обгорта́є мене, я надію на Тебе кладу́, —

Орь де кыте орь мэ тем, еу мэ ынкред ын Тине.

4 я в Бозі хвали́тиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло учи́нить мені?

Еу мэ вой лэуда ку Думнезеу, ку Кувынтул Луй. Мэ ынкред ын Думнезеу ши ну мэ тем де нимик. Че пот сэ-мь факэ ниште оамень?

5 Цілий день біль прино́сять слова́ мої, усі їхні думки́ проти мене на зло:

Ынтруна ей ымь атинг дрептуриле ши н-ау декыт гындурь реле фацэ де мине.

6 слідкують, ховаються, пильнують вони мої сто́пи... Як чатують на душу мою,

Унелтеск, пындеск ши ымь урмэреск паший, пентру кэ вор сэ-мь я вяца.

7 так Ти через гріх віджени́ їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!

Ей траг нэдежде сэ скапе прин нелеӂюиря лор: добоарэ попоареле, Думнезеуле, ын мыния Та!

8 Полічив Ти тиня́ння моє, помісти́ ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не запи́сані в книзі Твоїй?

Ту нумерь паший веций меле де прибяг; пуне-мь лакримиле ын бурдуфул Тэу! Ну сунт еле скрисе ын картя Та?

9 Тоді то мої вороги́ повтікають назад, того дня, як я кли́кати буду. Те я знаю, що Бог при мені,

Врэжмаший мей дау ынапой ын зиуа кынд Те стриг: штиу кэ Думнезеу есте де партя мя.

10 і в Бозі я справу свою докінчу́, докінчу́ я в Господі справу!

Еу мэ вой лэуда ку Думнезеу, ку Кувынтул Луй, да, мэ вой лэуда ку Домнул, ку Кувынтул Луй.

11 На Бога надію кладу́ й не боюсь, — що́ люди́на учи́нить мені?

Мэ ынкред ын Думнезеу ши ну мэ тем де нимик. Че пот сэ-мь факэ ниште оамень?

12 На мені зостаються, о Боже, прися́ги Тобі, та для Тебе я ви́повню жертви хвали́.

Думнезеуле, требуе сэ ымплинеск журуинцеле пе каре Ци ле-ам фэкут; Ыць вой адуче жертфе де мулцумире.

13 Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від паді́ння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?

Кэч мь-ай избэвит суфлетул де ла моарте, мь-ай ферит пичоареле де кэдере, ка сэ умблу ынаинтя луй Думнезеу, ын лумина челор вий.