Псалми 56
1 Для дириґента хору. На „Німа голубка вдалечині“. Золотий Давидів псалом, коли филисти́мляни захопи́ли були його в Ґа́ті. Помилуй мене, Боже, бо то́пче мене чоловік, — цілий день він воює та ти́сне мене!
Dāvida sirds dziesma dziedātāju vadonim, pēc: „mēmais balodis svešumā“; kad Fīlisti Gatā viņu bija saņēmuši. Apžēlojies par mani, ak Dievs, jo cilvēki mani grib aprīt; cauru dienu pretinieks mani apbēdina.
2 Чату́ють мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзя́то на мене!
Mani ienaidnieki cauru dienu mani grib aprīt, jo daudz ir, kas man pretī stāv lepnībā.
3 Того дня, коли страх обгорта́є мене, я надію на Тебе кладу́, —
Baiļu dienā es uz Tevi paļaujos.
4 я в Бозі хвали́тиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло учи́нить мені?
Iekš Dieva es slavēšu Viņa vārdu, es paļaušos uz Dievu un nebīšos; ko miesa man darīs?
5 Цілий день біль прино́сять слова́ мої, усі їхні думки́ проти мене на зло:
Cauru dienu tie pārgroza manus vārdus, visas viņu domas pret mani ir uz ļaunu.
6 слідкують, ховаються, пильнують вони мої сто́пи... Як чатують на душу мою,
Tie turas kopā un glūn, tie apsargā manas pēdas, tā kā kas pēc manas dvēseles tīko.
7 так Ти через гріх віджени́ їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!
Vai tad tie ar tādu netaisnību izglābsies? Gāz zemē, ak Dievs, tos ļaudis iekš dusmības!
8 Полічив Ти тиня́ння моє, помісти́ ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не запи́сані в книзі Твоїй?
Tu skaiti manas bēgšanas, saņem traukā manas asaras; vai tās nav Tavā grāmatā?
9 Тоді то мої вороги́ повтікають назад, того дня, як я кли́кати буду. Те я знаю, що Бог при мені,
Tad mani ienaidnieki griezīsies atpakaļ tai dienā, kad es saukšu; to es zinu, ka Dievs ir ar mani.
10 і в Бозі я справу свою докінчу́, докінчу́ я в Господі справу!
Iekš Dieva es slavēšu to vārdu, iekš Tā Kunga es slavēšu to vārdu.
11 На Бога надію кладу́ й не боюсь, — що́ люди́на учи́нить мені?
Es paļaujos uz Dievu, es nebīšos; ko cilvēki man var darīt?
12 На мені зостаються, о Боже, прися́ги Тобі, та для Тебе я ви́повню жертви хвали́.
Tev, Dievs, es esmu apsolījies, Tev es maksāšu pateicības upurus.
13 Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від паді́ння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?
Jo Tu manu dvēseli esi izglābis no nāves, ir manu dvēseli no slīdēšanas, ka es priekš Dieva vaiga staigāju dzīvības gaismā.
