Псалми 56

1 Для дириґента хору. На „Німа голубка вдалечині“. Золотий Давидів псалом, коли филисти́мляни захопи́ли були його в Ґа́ті. Помилуй мене, Боже, бо то́пче мене чоловік, — цілий день він воює та ти́сне мене!

Mictam de David, [donné] au maître chantre, [pour le chanter] sur Jonathelem-rehokim, touchant ce que les Philistins le prirent dans Gath. Ô Dieu! aie pitié de moi, car l'homme [mortel] m'engloutit [et] m'opprime, me faisant tout le jour la guerre.

2 Чату́ють мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзя́то на мене!

Mes espions m'ont englouti tout le jour; car, ô Très-haut! Plusieurs me font la guerre.

3 Того дня, коли страх обгорта́є мене, я надію на Тебе кладу́, —

Le jour auquel je craindrai je me confierai en toi.

4 я в Бозі хвали́тиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло учи́нить мені?

Je louerai en Dieu sa parole, je me confie en Dieu, je ne craindrai rien; que me fera la chair?

5 Цілий день біль прино́сять слова́ мої, усі їхні думки́ проти мене на зло:

Tout le jour ils tordent mes propos, et toutes leurs pensées tendent à me nuire.

6 слідкують, ховаються, пильнують вони мої сто́пи... Як чатують на душу мою,

Ils s'assemblent, ils se tiennent cachés, ils observent mes talons, attendant [comment ils surprendront] mon âme.

7 так Ти через гріх віджени́ їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!

Leur moyen d'échapper c'est par outrage; ô Dieu, précipite les peuples en ta colère!

8 Полічив Ти тиня́ння моє, помісти́ ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не запи́сані в книзі Твоїй?

Tu as compté mes allées et venues; mets mes larmes dans tes vaisseaux; ne sont-elles pas écrites dans ton registre?

9 Тоді то мої вороги́ повтікають назад, того дня, як я кли́кати буду. Те я знаю, що Бог при мені,

Le jour auquel je crierai à toi, mes ennemis retourneront en arrière; je sais que Dieu est pour moi.

10 і в Бозі я справу свою докінчу́, докінчу́ я в Господі справу!

Je louerai en Dieu sa parole, je louerai en l'Eternel sa parole.

11 На Бога надію кладу́ й не боюсь, — що́ люди́на учи́нить мені?

Je me confie en Dieu, je ne craindrai rien; que me fera l'homme?

12 На мені зостаються, о Боже, прися́ги Тобі, та для Тебе я ви́повню жертви хвали́.

Ô Dieu, tes vœux seront sur moi; je te rendrai des actions de grâces.

13 Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від паді́ння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?

Puisque tu as délivré mon âme de la mort, ne [garderais-tu] pas mes pieds de broncher, afin que je marche devant Dieu en la lumière des vivants?