Псалми 56
1 Для дириґента хору. На „Німа голубка вдалечині“. Золотий Давидів псалом, коли филисти́мляни захопи́ли були його в Ґа́ті. Помилуй мене, Боже, бо то́пче мене чоловік, — цілий день він воює та ти́сне мене!
Au maître de chant. Sur la Colombe muette des pays lointains. Hymne de David. Lorsque les Philistins le saisirent à Geth. Aie pitié de moi, ô Dieu, car l’homme s’acharne après moi; tout le jour on me fait la guerre, on me persécute.
2 Чату́ють мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзя́то на мене!
Tout le jour mes adversaires me harcèlent; car ils sont nombreux ceux qui me combattent le front levé.
3 Того дня, коли страх обгорта́є мене, я надію на Тебе кладу́, —
Quand je suis dans la crainte, je me confie en toi.
4 я в Бозі хвали́тиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло учи́нить мені?
Par le secours de Dieu, je célébrerai l’accomplissement de sa parole. Je me confie en Dieu, je ne crains rien: que peut me faire un faible mortel?
5 Цілий день біль прино́сять слова́ мої, усі їхні думки́ проти мене на зло:
Sans cesse ils enveniment mes paroles, toutes leurs pensées sont contre moi pour me perdre.
6 слідкують, ховаються, пильнують вони мої сто́пи... Як чатують на душу мою,
Ils complotent, ils apostent des espions, ils observent mes traces, parce qu’ils en veulent à ma vie.
7 так Ти через гріх віджени́ їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!
Chargés de tant de crimes, échapperont-ils? Dans ta colère, ô Dieu, abats les peuples!
8 Полічив Ти тиня́ння моє, помісти́ ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не запи́сані в книзі Твоїй?
Tu as compté les pas de ma vie errante, tu as recueilli mes larmes dans ton outre: ne sont-elles pas inscrites dans ton livre?
9 Тоді то мої вороги́ повтікають назад, того дня, як я кли́кати буду. Те я знаю, що Бог при мені,
Alors mes ennemis retourneront en arrière, au jour où je t’invoquerai; je le sais, Dieu est pour moi.
10 і в Бозі я справу свою докінчу́, докінчу́ я в Господі справу!
Par le secours de Dieu, je célébrerai l’accomplissement de sa parole; par le secours de Yahweh, je célébrerai l’accomplissement de sa promesse.
11 На Бога надію кладу́ й не боюсь, — що́ люди́на учи́нить мені?
Je me confie en Dieu, je ne crains rien: Que peut me faire un faible mortel?
12 На мені зостаються, о Боже, прися́ги Тобі, та для Тебе я ви́повню жертви хвали́.
Les vœux que je t’ai faits, ô Dieu, j’ai à les acquitter; je t’offrirai des sacrifices d’actions de grâces.
13 Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від паді́ння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?
Car tu as délivré mon âme de la mort, — n’as-tu pas préservé mes pieds de la chute? — afin que je marche devant Dieu à la lumière des vivants.
