Псалми 56
1 Для дириґента хору. На „Німа голубка вдалечині“. Золотий Давидів псалом, коли филисти́мляни захопи́ли були його в Ґа́ті. Помилуй мене, Боже, бо то́пче мене чоловік, — цілий день він воює та ти́сне мене!
To the chief Musician upon Jonathelem-rechokim, Michtam of David, when the Philistines took him in Gath. Be merciful to me, O God: for man would swallow me up; he fighting daily oppresseth me.
2 Чату́ють мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзя́то на мене!
My enemies would daily swallow [me] up: for [they are] many that fight against me, O thou Most High.
3 Того дня, коли страх обгорта́є мене, я надію на Тебе кладу́, —
In the time when I am afraid, I will trust in thee.
4 я в Бозі хвали́тиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло учи́нить мені?
In God I will praise his word, in God I have put my trust; I will not fear what flesh can do to me.
5 Цілий день біль прино́сять слова́ мої, усі їхні думки́ проти мене на зло:
Every day they wrest my words: all their thoughts [are] against me for evil.
6 слідкують, ховаються, пильнують вони мої сто́пи... Як чатують на душу мою,
They assemble themselves, they hide themselves, they mark my steps, when they wait for my soul.
7 так Ти через гріх віджени́ їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!
Shall they escape by iniquity; in [thy] anger cast down the people, O God.
8 Полічив Ти тиня́ння моє, помісти́ ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не запи́сані в книзі Твоїй?
Thou numberest my wanderings: put thou my tears into thy bottle: [are they] not in thy book?
9 Тоді то мої вороги́ повтікають назад, того дня, як я кли́кати буду. Те я знаю, що Бог при мені,
When I cry [to thee], then shall my enemies turn back: this I know; for God [is] for me.
10 і в Бозі я справу свою докінчу́, докінчу́ я в Господі справу!
In God will I praise [his] word: in the LORD will I praise [his] word.
11 На Бога надію кладу́ й не боюсь, — що́ люди́на учи́нить мені?
In God have I put my trust: I will not be afraid what man can do to me.
12 На мені зостаються, о Боже, прися́ги Тобі, та для Тебе я ви́повню жертви хвали́.
Thy vows [are] upon me, O God: I will render praises to thee.
13 Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від паді́ння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?
For thou hast delivered my soul from death: [wilt thou] not [deliver] my feet from falling, that I may walk before God in the light of the living?
