Псалми 56
1 Для дириґента хору. На „Німа голубка вдалечині“. Золотий Давидів псалом, коли филисти́мляни захопи́ли були його в Ґа́ті. Помилуй мене, Боже, бо то́пче мене чоловік, — цілий день він воює та ти́сне мене!
TO THE OVERSEER. [SET] ON “A SILENT DOVE FAR OFF.” A MIKTAM OF DAVID, IN THE PHILISTINES’ TAKING HOLD OF HIM IN GATH. Favor me, O God, for man swallowed me up, All the day fighting he oppresses me,
2 Чату́ють мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзя́то на мене!
My enemies have swallowed up all the day, For many [are] fighting against me, O Most High,
3 Того дня, коли страх обгорта́є мене, я надію на Тебе кладу́, —
[In] the day I am afraid I am confident toward You.
4 я в Бозі хвали́тиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло учи́нить мені?
In God I praise His word, in God I have trusted, I do not fear what flesh does to me.
5 Цілий день біль прино́сять слова́ мої, усі їхні думки́ проти мене на зло:
All the day they wrest my words, All their thoughts [are] for evil concerning me,
6 слідкують, ховаються, пильнують вони мої сто́пи... Як чатують на душу мою,
They assemble, they hide, they watch my heels, When they have expected my soul.
7 так Ти через гріх віджени́ їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!
They escape by iniquity, In anger put down the peoples, O God.
8 Полічив Ти тиня́ння моє, помісти́ ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не запи́сані в книзі Твоїй?
You have counted my wandering, You place my tear in Your bottle, Are they not in Your scroll?
9 Тоді то мої вороги́ повтікають назад, того дня, як я кли́кати буду. Те я знаю, що Бог при мені,
Then turn back my enemies in the day I call. This I have known, that God [is] for me.
10 і в Бозі я справу свою докінчу́, докінчу́ я в Господі справу!
In God I praise the word, In YHWH I praise the word.
11 На Бога надію кладу́ й не боюсь, — що́ люди́на учи́нить мені?
In God I trusted, I do not fear what man does to me,
12 На мені зостаються, о Боже, прися́ги Тобі, та для Тебе я ви́повню жертви хвали́.
On me, O God, [are] Your vows, I repay thank-offerings to You.
13 Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від паді́ння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?
For You have delivered my soul from death, Do You not [keep] my feet from falling? To habitually walk before God in the light of the living!
