Псалми 56
1 Для дириґента хору. На „Німа голубка вдалечині“. Золотий Давидів псалом, коли филисти́мляни захопи́ли були його в Ґа́ті. Помилуй мене, Боже, бо то́пче мене чоловік, — цілий день він воює та ти́сне мене!
To him that excelleth. A Psalme of David on Michtam, concerning the dumme doue in a farre countrey, when the Philistims tooke him in Gath. Be mercifull vnto me, O God, for man would swallow me vp: he fighteth continually and vexeth me.
2 Чату́ють мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзя́то на мене!
Mine enemies would dayly swallowe mee vp: for many fight against me, O thou most High.
3 Того дня, коли страх обгорта́є мене, я надію на Тебе кладу́, —
When I was afrayd, I trusted in thee.
4 я в Бозі хвали́тиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло учи́нить мені?
I will reioyce in God, because of his word, I trust in God, and will not feare what flesh can doe vnto me.
5 Цілий день біль прино́сять слова́ мої, усі їхні думки́ проти мене на зло:
Mine owne wordes grieue me dayly: all their thoughtes are against me to doe me hurt.
6 слідкують, ховаються, пильнують вони мої сто́пи... Як чатують на душу мою,
They gather together, and keepe them selues close: they marke my steps, because they waite for my soule.
7 так Ти через гріх віджени́ їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!
They thinke they shall escape by iniquitie: O God, cast these people downe in thine anger.
8 Полічив Ти тиня́ння моє, помісти́ ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не запи́сані в книзі Твоїй?
Thou hast counted my wandrings: put my teares into thy bottel: are they not in thy register?
9 Тоді то мої вороги́ повтікають назад, того дня, як я кли́кати буду. Те я знаю, що Бог при мені,
When I cry, then mine enemies shall turne backe: this I know, for God is with me.
10 і в Бозі я справу свою докінчу́, докінчу́ я в Господі справу!
I will reioyce in God because of his worde: in the Lord wil I reioyce because of his worde.
11 На Бога надію кладу́ й не боюсь, — що́ люди́на учи́нить мені?
In God doe I trust: I will not be afrayd what man can doe vnto me.
12 На мені зостаються, о Боже, прися́ги Тобі, та для Тебе я ви́повню жертви хвали́.
Thy vowes are vpon me, O God: I will render prayses vnto thee.
13 Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від паді́ння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?
For thou hast deliuered my soule from death, and also my feete from falling, that I may walke before God in the light of the liuing.
