Псалми 56

1 Для дириґента хору. На „Німа голубка вдалечині“. Золотий Давидів псалом, коли филисти́мляни захопи́ли були його в Ґа́ті. Помилуй мене, Боже, бо то́пче мене чоловік, — цілий день він воює та ти́сне мене!

2 Чату́ють мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзя́то на мене!

3 Того дня, коли страх обгорта́є мене, я надію на Тебе кладу́, —

4 я в Бозі хвали́тиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло учи́нить мені?

5 Цілий день біль прино́сять слова́ мої, усі їхні думки́ проти мене на зло:

6 слідкують, ховаються, пильнують вони мої сто́пи... Як чатують на душу мою,

7 так Ти через гріх віджени́ їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!

8 Полічив Ти тиня́ння моє, помісти́ ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не запи́сані в книзі Твоїй?

9 Тоді то мої вороги́ повтікають назад, того дня, як я кли́кати буду. Те я знаю, що Бог при мені,

10 і в Бозі я справу свою докінчу́, докінчу́ я в Господі справу!

11 На Бога надію кладу́ й не боюсь, — що́ люди́на учи́нить мені?

12 На мені зостаються, о Боже, прися́ги Тобі, та для Тебе я ви́повню жертви хвали́.

13 Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від паді́ння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?