Псалми 55
1 Для дириґента хору. На неґінах. Навчальний Давидів псалом. Вислухай, Боже, молитву мою й від блага́ння мого не ховайся!
Начальнику хора. На струнных орудиях. Учение Давида. Услышь, Боже, молитву мою и не скрывайся от моления моего;
2 Прислу́хайсь до мене й подай мені відповідь, — я блукаю у сму́тку своїм і стогну́, —
внемли мне и услышь меня; я стенаю в горести моей, и смущаюсь
3 від крику воро́жого, від у́тисків грішного, бо гріх накида́ють на мене вони, і в гніві мене переслі́дують.
от голоса врага, от притеснения нечестивого, ибо они возводят на меня беззаконие и в гневе враждуют против меня.
4 Тремтить моє серце в мені, і стра́хи смерте́льні напали на мене,
Сердце мое трепещет во мне, и смертные ужасы напали на меня;
5 страх та тремті́ння на мене найшли́, і тривога мене обгорну́ла.
страх и трепет нашел на меня, и ужас объял меня.
6 І сказав я: „Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!“
И я сказал: “кто дал бы мне крылья, как у голубя? я улетел бы и успокоился бы;
7 Отож, помандру́ю дале́ко, пробува́тиму я на пустині. (Се́ла)
далеко удалился бы я, и оставался бы в пустыне;
8 Поспішу́ собі, щоб утекти́ перед вітром бурхли́вим та бурею.
поспешил бы укрыться от вихря, от бури”.
9 Вигуби, Господи, та погуби язика́ їхнього, бо в місті я бачив наси́льство та сва́рку, —
Расстрой, Господи, и раздели языки их, ибо я вижу насилие и распри в городе;
10 вони ходять удень та вночі коло нього на му́рах його, а гріх та неправда всере́дині в ньому,
днем и ночью ходят они кругом по стенам его; злодеяния и бедствие посреди его;
11 нещастя всере́дині в ньому, а з вулиць його не вихо́дять наси́лля й обма́на,
посреди его пагуба; обман и коварство не сходят с улиц его:
12 бож не ворог злорі́чить на мене, — це я переніс би, — і не нена́висник мій побільши́всь надо мною, я сховався б від нього, —
ибо не враг поносит меня, - это я перенес бы; не ненавистник мой величается надо мною, от него я укрылся бы;
13 але ти, — чоловік мені рі́вня, мій прия́тель близьки́й і знайо́мий мені,
но ты, который был для меня то же, что я, друг мой и близкий мой,
14 з яким со́лодко щиру розмову прова́димо, і ходимо до Божого дому серед бурхли́вого на́товпу.
с которым мы разделяли искренние беседы и ходили вместе в дом Божий.
15 Нехай же впаде на них смерть, нехай зі́йдуть вони до шео́лу живими, — бо зло в їхнім ме́шканні, у їхній сере́дині! (Sheol h7585)
Да найдет на них смерть; да сойдут они живыми в ад, ибо злодейство в жилищах их, посреди их. (Sheol h7585)
16 Я кличу до Бога, і Госпо́дь урятує мене:
Я же воззову к Богу, и Господь спасет меня.
17 уве́чорі, вра́нці й опі́вдні я скаржусь й зідхаю, — і Він ви́слухає мого го́лосу!
Вечером и утром и в полдень буду умолять и вопиять, и Он услышит голос мой,
18 У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближа́лись, бо багато було їх на мене!
избавит в мире душу мою от восстающих на меня, ибо их много у меня;
19 Бог ви́слухає, і їм Той відпові́сть, Хто відві́ку сидить на престо́лі, (Се́ла) бо немає у них перемін, і Бога вони не боя́ться, —
услышит Бог, и смирит их от века Живущий, потому что нет в них перемены; они не боятся Бога,
20 во́рог ви́тягнув ру́ки свої проти тих, що в споко́ї жили́ з ним, він зганьби́в заповіта свого́,
простерли руки свои на тех, которые с ними в мире, нарушили союз свой;
21 його уста гладе́нькі, як масло, — та сва́рка у серці його, від оливи м'які́ші слова́ його, та вони — як мечі́ ті ого́лені!
уста их мягче масла, а в сердце их вражда; слова их нежнее елея, но они суть обнаженные мечи.
22 Свого тягара́ поклади ти на Господа, — і тебе Він підтри́має, Він ніко́ли не дасть захита́тися праведному!
Возложи на Господа заботы твои, и Он поддержит тебя. Никогда не даст Он поколебаться праведнику.
23 А Ти їх, Боже мій, поскида́єш до ями поги́белі! Люди чи́нів кривавих й обмани, — бода́й своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я поклада́ю надію на Тебе!
Ты, Боже, низведешь их в ров погибели; кровожадные и коварные не доживут и до половины дней своих. А я на Тебя, Господи, уповаю.
