Псалми 55
1 Для дириґента хору. На неґінах. Навчальний Давидів псалом. Вислухай, Боже, молитву мою й від блага́ння мого не ховайся!
Inclina ó Deus os teus ouvidos á minha oração, e não te escondas da minha supplica.
2 Прислу́хайсь до мене й подай мені відповідь, — я блукаю у сму́тку своїм і стогну́, —
Attende-me, e ouve-me: lamento na minha queixa, e faço ruido,
3 від крику воро́жого, від у́тисків грішного, бо гріх накида́ють на мене вони, і в гніві мене переслі́дують.
Pelo clamor do inimigo e por causa da oppressão do impio: pois lançou sobre mim a iniquidade, e com furor me aborrecem.
4 Тремтить моє серце в мені, і стра́хи смерте́льні напали на мене,
O meu coração está dolorido dentro de mim, e terrores da morte cairam sobre mim.
5 страх та тремті́ння на мене найшли́, і тривога мене обгорну́ла.
Temor e tremor vieram sobre mim; e o horror me cobriu.
6 І сказав я: „Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!“
Pelo que disse: Oh! quem me déra azas como de pomba! porque então voaria, e estaria em descanço.
7 Отож, помандру́ю дале́ко, пробува́тиму я на пустині. (Се́ла)
Eis que fugiria para longe, e pernoitaria no deserto (Selah)
8 Поспішу́ собі, щоб утекти́ перед вітром бурхли́вим та бурею.
Apressar-me-hia a escapar da furia do vento e da tempestade.
9 Вигуби, Господи, та погуби язика́ їхнього, бо в місті я бачив наси́льство та сва́рку, —
Despedaça, Senhor, e divide as suas linguas, pois tenho visto violencia e contenda na cidade.
10 вони ходять удень та вночі коло нього на му́рах його, а гріх та неправда всере́дині в ньому,
De dia e de noite a cercam sobre os seus muros; iniquidade e malicia estão no meio d'ella.
11 нещастя всере́дині в ньому, а з вулиць його не вихо́дять наси́лля й обма́на,
Maldade ha dentro d'ella: astucia e engano não se apartam das suas ruas.
12 бож не ворог злорі́чить на мене, — це я переніс би, — і не нена́висник мій побільши́всь надо мною, я сховався б від нього, —
Pois não era um inimigo que me affrontava: então eu o houvera supportado: nem era o que me aborrecia que se engrandecia contra mim, porque d'elle me teria escondido.
13 але ти, — чоловік мені рі́вня, мій прия́тель близьки́й і знайо́мий мені,
Mas eras tu, homem meu egual, meu guia e meu intimo amigo.
14 з яким со́лодко щиру розмову прова́димо, і ходимо до Божого дому серед бурхли́вого на́товпу.
Consultavamos juntos suavemente, e andavamos em companhia na casa de Deus.
15 Нехай же впаде на них смерть, нехай зі́йдуть вони до шео́лу живими, — бо зло в їхнім ме́шканні, у їхній сере́дині! (Sheol h7585)
A morte os assalte, e vivos desçam ao inferno; porque ha maldade nas suas habitações e no meio d'elles. (Sheol h7585)
16 Я кличу до Бога, і Госпо́дь урятує мене:
Porém eu invocarei a Deus, e o Senhor me salvará.
17 уве́чорі, вра́нці й опі́вдні я скаржусь й зідхаю, — і Він ви́слухає мого го́лосу!
De tarde e de manhã e ao meio dia orarei; e clamarei, e elle ouvirá a minha voz.
18 У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближа́лись, бо багато було їх на мене!
Livrou em paz a minha alma da peleja que havia contra mim; pois havia muitos comigo.
19 Бог ви́слухає, і їм Той відпові́сть, Хто відві́ку сидить на престо́лі, (Се́ла) бо немає у них перемін, і Бога вони не боя́ться, —
Deus ouvirá, e os affligirá, Aquelle que preside desde a antiguidade (Selah) porque não ha n'elles nenhuma mudança, e portanto não temem a Deus
20 во́рог ви́тягнув ру́ки свої проти тих, що в споко́ї жили́ з ним, він зганьби́в заповіта свого́,
Elle poz as suas mãos n'aquelles que teem paz com elle: quebrou a sua alliança.
21 його уста гладе́нькі, як масло, — та сва́рка у серці його, від оливи м'які́ші слова́ його, та вони — як мечі́ ті ого́лені!
As palavras da sua bocca eram mais macias do que a manteiga, mas havia guerra no seu coração: as suas palavras eram mais brandas do que o azeite: comtudo, eram espadas nuas.
22 Свого тягара́ поклади ти на Господа, — і тебе Він підтри́має, Він ніко́ли не дасть захита́тися праведному!
Lança a tua carga sobre o Senhor, e elle te susterá: não permittirá nunca que o justo seja abalado.
23 А Ти їх, Боже мій, поскида́єш до ями поги́белі! Люди чи́нів кривавих й обмани, — бода́й своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я поклада́ю надію на Тебе!
Mas tu, ó Deus, os farás descer ao poço da perdição; homens de sangue e de fraude não viverão metade dos seus dias; mas eu em ti confiarei.
