< Псалми 55 >
1 Для дириґента хору. На неґінах. Навчальний Давидів псалом. Вислухай, Боже, молитву мою й від блага́ння мого не ховайся!
Al maestro del coro. Per strumenti a corda. Maskil. Di Davide. Porgi l'orecchio, Dio, alla mia preghiera, non respingere la mia supplica;
2 Прислу́хайсь до мене й подай мені відповідь, — я блукаю у сму́тку своїм і стогну́, —
dammi ascolto e rispondimi, mi agito nel mio lamento e sono sconvolto
3 від крику воро́жого, від у́тисків грішного, бо гріх накида́ють на мене вони, і в гніві мене переслі́дують.
al grido del nemico, al clamore dell'empio. Contro di me riversano sventura, mi perseguitano con furore.
4 Тремтить моє серце в мені, і стра́хи смерте́льні напали на мене,
Dentro di me freme il mio cuore, piombano su di me terrori di morte.
5 страх та тремті́ння на мене найшли́, і тривога мене обгорну́ла.
Timore e spavento mi invadono e lo sgomento mi opprime.
6 І сказав я: „Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!“
Dico: «Chi mi darà ali come di colomba, per volare e trovare riposo?
7 Отож, помандру́ю дале́ко, пробува́тиму я на пустині. (Се́ла)
Ecco, errando, fuggirei lontano, abiterei nel deserto.
8 Поспішу́ собі, щоб утекти́ перед вітром бурхли́вим та бурею.
Riposerei in un luogo di riparo dalla furia del vento e dell'uragano».
9 Вигуби, Господи, та погуби язика́ їхнього, бо в місті я бачив наси́льство та сва́рку, —
Disperdili, Signore, confondi le loro lingue: ho visto nella città violenza e contese.
10 вони ходять удень та вночі коло нього на му́рах його, а гріх та неправда всере́дині в ньому,
Giorno e notte si aggirano sulle sue mura,
11 нещастя всере́дині в ньому, а з вулиць його не вихо́дять наси́лля й обма́на,
all'interno iniquità, travaglio e insidie e non cessano nelle sue piazze sopruso e inganno.
12 бож не ворог злорі́чить на мене, — це я переніс би, — і не нена́висник мій побільши́всь надо мною, я сховався б від нього, —
Se mi avesse insultato un nemico, l'avrei sopportato; se fosse insorto contro di me un avversario, da lui mi sarei nascosto.
13 але ти, — чоловік мені рі́вня, мій прия́тель близьки́й і знайо́мий мені,
Ma sei tu, mio compagno, mio amico e confidente;
14 з яким со́лодко щиру розмову прова́димо, і ходимо до Божого дому серед бурхли́вого на́товпу.
ci legava una dolce amicizia, verso la casa di Dio camminavamo in festa.
15 Нехай же впаде на них смерть, нехай зі́йдуть вони до шео́лу живими, — бо зло в їхнім ме́шканні, у їхній сере́дині! (Sheol )
Piombi su di loro la morte, scendano vivi negli inferi; perché il male è nelle loro case, e nel loro cuore. (Sheol )
16 Я кличу до Бога, і Госпо́дь урятує мене:
Io invoco Dio e il Signore mi salva.
17 уве́чорі, вра́нці й опі́вдні я скаржусь й зідхаю, — і Він ви́слухає мого го́лосу!
Di sera, al mattino, a mezzogiorno mi lamento e sospiro ed egli ascolta la mia voce;
18 У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближа́лись, бо багато було їх на мене!
mi salva, mi dà pace da coloro che mi combattono: sono tanti i miei avversari.
19 Бог ви́слухає, і їм Той відпові́сть, Хто відві́ку сидить на престо́лі, (Се́ла) бо немає у них перемін, і Бога вони не боя́ться, —
Dio mi ascolta e li umilia, egli che domina da sempre. Per essi non c'è conversione e non temono Dio.
20 во́рог ви́тягнув ру́ки свої проти тих, що в споко́ї жили́ з ним, він зганьби́в заповіта свого́,
Ognuno ha steso la mano contro i suoi amici, ha violato la sua alleanza.
21 його уста гладе́нькі, як масло, — та сва́рка у серці його, від оливи м'які́ші слова́ його, та вони — як мечі́ ті ого́лені!
Più untuosa del burro è la sua bocca, ma nel cuore ha la guerra; più fluide dell'olio le sue parole, ma sono spade sguainate.
22 Свого тягара́ поклади ти на Господа, — і тебе Він підтри́має, Він ніко́ли не дасть захита́тися праведному!
Getta sul Signore il tuo affanno ed egli ti darà sostegno, mai permetterà che il giusto vacilli.
23 А Ти їх, Боже мій, поскида́єш до ями поги́белі! Люди чи́нів кривавих й обмани, — бода́й своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я поклада́ю надію на Тебе!
Tu, Dio, li sprofonderai nella tomba gli uomini sanguinari e fraudolenti: essi non giungeranno alla metà dei loro giorni. Ma io, Signore, in te confido.