Псалми 55
1 Для дириґента хору. На неґінах. Навчальний Давидів псалом. Вислухай, Боже, молитву мою й від блага́ння мого не ховайся!
`In Ebreu thus, To victorie in orguns, the lernyng of Dauid. `In Jeroms translacioun thus, To the ouercomer in salmes of Dauid lernid. God, here thou my preier, and dispise thou not my biseching;
2 Прислу́хайсь до мене й подай мені відповідь, — я блукаю у сму́тку своїм і стогну́, —
yyue thou tent to me, and here thou me. I am sorewful in myn exercising; and Y am disturblid of the face of the enemye,
3 від крику воро́жого, від у́тисків грішного, бо гріх накида́ють на мене вони, і в гніві мене переслі́дують.
and of the tribulacioun of the synner. For thei bowiden wickidnessis in to me; and in ire thei weren diseseful to me.
4 Тремтить моє серце в мені, і стра́хи смерте́льні напали на мене,
Myn herte was disturblid in me; and the drede of deth felde on me.
5 страх та тремті́ння на мене найшли́, і тривога мене обгорну́ла.
Drede and trembling camen on me; and derknessis hiliden me.
6 І сказав я: „Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!“
And Y seide, Who schal yyue to me fetheris, as of a culuer; and Y schal fle, and schal take rest?
7 Отож, помандру́ю дале́ко, пробува́тиму я на пустині. (Се́ла)
Lo! Y yede fer awei, and fledde; and Y dwellide in wildirnesse.
8 Поспішу́ собі, щоб утекти́ перед вітром бурхли́вим та бурею.
I abood hym, that made me saaf fro the litilnesse, `ether drede, of spirit; and fro tempest.
9 Вигуби, Господи, та погуби язика́ їхнього, бо в місті я бачив наси́льство та сва́рку, —
Lord, caste thou doun, departe thou the tungis of hem; for Y siy wickidnesse and ayenseiyng in the citee.
10 вони ходять удень та вночі коло нього на му́рах його, а гріх та неправда всере́дині в ньому,
Bi dai and nyyt wickidnesse schal cumpasse it on the wallis therof;
11 нещастя всере́дині в ньому, а з вулиць його не вихо́дять наси́лля й обма́на,
and trauel and vnriytfulnesse ben in the myddis therof. And vsure and gile failide not; fro the stretis therof.
12 бож не ворог злорі́чить на мене, — це я переніс би, — і не нена́висник мій побільши́всь надо мною, я сховався б від нього, —
For if myn enemye hadde cursid me; sotheli Y hadde suffride. And if he, that hatide me, hadde spoke greet thingis on me; in hap Y hadde hid me fro hym.
13 але ти, — чоловік мені рі́вня, мій прия́тель близьки́й і знайо́мий мені,
But thou art a man of o wille; my leeder, and my knowun.
14 з яким со́лодко щиру розмову прова́димо, і ходимо до Божого дому серед бурхли́вого на́товпу.
Which tokist togidere swete meetis with me; we yeden with consent in the hous of God.
15 Нехай же впаде на них смерть, нехай зі́йдуть вони до шео́лу живими, — бо зло в їхнім ме́шканні, у їхній сере́дині! (Sheol h7585)
Deth come on hem; and go thei doun quyk in to helle. For weiwardnessis ben in the dwelling places of hem; in the myddis of hem. (Sheol h7585)
16 Я кличу до Бога, і Госпо́дь урятує мене:
But Y criede to thee, Lord; and the Lord sauede me.
17 уве́чорі, вра́нці й опі́вдні я скаржусь й зідхаю, — і Він ви́слухає мого го́лосу!
In the euentid and morewtid and in myddai Y schal telle, and schewe; and he schal here my vois.
18 У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближа́лись, бо багато було їх на мене!
He schal ayenbie my soule in pees fro hem, that neiyen to me; for among manye thei weren with me.
19 Бог ви́слухає, і їм Той відпові́сть, Хто відві́ку сидить на престо́лі, (Се́ла) бо немає у них перемін, і Бога вони не боя́ться, —
God schal here; and he that is bifore the worldis schal make hem low. For chaungyng is not to hem, and thei dredden not God;
20 во́рог ви́тягнув ру́ки свої проти тих, що в споко́ї жили́ з ним, він зганьби́в заповіта свого́,
he holdith forth his hoond in yelding. Thei defouliden his testament,
21 його уста гладе́нькі, як масло, — та сва́рка у серці його, від оливи м'які́ші слова́ його, та вони — як мечі́ ті ого́лені!
the cheris therof weren departid fro ire; and his herte neiyede. The wordis therof weren softer than oyle; and tho ben dartis.
22 Свого тягара́ поклади ти на Господа, — і тебе Він підтри́має, Він ніко́ли не дасть захита́тися праведному!
Caste thi cure on the Lord, and he schal fulli nurische thee; and he schal not yyue with outen ende flotering to a iust man.
23 А Ти їх, Боже мій, поскида́єш до ями поги́белі! Люди чи́нів кривавих й обмани, — бода́й своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я поклада́ю надію на Тебе!
But thou, God, schalt lede hem forth; in to the pit of deth. Menquelleris and gilours schulen not haue half her daies; but, Lord, Y schal hope in thee.
