Псалми 55
1 Для дириґента хору. На неґінах. Навчальний Давидів псалом. Вислухай, Боже, молитву мою й від блага́ння мого не ховайся!
To the chief Musician on Neginoth, Maschil, [A Psalm] of David. Give ear to my prayer, O God; and hide not thyself from my supplication.
2 Прислу́хайсь до мене й подай мені відповідь, — я блукаю у сму́тку своїм і стогну́, —
Attend to me, and hear me: I mourn in my complaint, and make a noise;
3 від крику воро́жого, від у́тисків грішного, бо гріх накида́ють на мене вони, і в гніві мене переслі́дують.
Because of the voice of the enemy, because of the oppression of the wicked: for they cast iniquity upon me, and in wrath they hate me.
4 Тремтить моє серце в мені, і стра́хи смерте́льні напали на мене,
My heart is severely pained within me: and the terrors of death have fallen upon me.
5 страх та тремті́ння на мене найшли́, і тривога мене обгорну́ла.
Fearfulness and trembling have come upon me, and horror hath overwhelmed me.
6 І сказав я: „Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!“
And I said, O that I had wings like a dove! [for then] I would fly away, and be at rest.
7 Отож, помандру́ю дале́ко, пробува́тиму я на пустині. (Се́ла)
Lo, [then] I would wander far off, [and] remain in the wilderness. (Selah)
8 Поспішу́ собі, щоб утекти́ перед вітром бурхли́вим та бурею.
I would hasten my escape from the windy storm [and] tempest.
9 Вигуби, Господи, та погуби язика́ їхнього, бо в місті я бачив наси́льство та сва́рку, —
Destroy, O LORD, [and] divide their tongues: for I have seen violence and strife in the city.
10 вони ходять удень та вночі коло нього на му́рах його, а гріх та неправда всере́дині в ньому,
Day and night they go about it upon its walls: mischief also and sorrow [are] in the midst of it.
11 нещастя всере́дині в ньому, а з вулиць його не вихо́дять наси́лля й обма́на,
Wickedness [is] in the midst of it: deceit and guile depart not from her streets.
12 бож не ворог злорі́чить на мене, — це я переніс би, — і не нена́висник мій побільши́всь надо мною, я сховався б від нього, —
For [it was] not an enemy [that] reproached me; then I could have borne [it]: neither [was it] he that hated me [that] magnified [himself] against me; then I would have hid myself from him:
13 але ти, — чоловік мені рі́вня, мій прия́тель близьки́й і знайо́мий мені,
But [it was] thou, a man my equal, my guide, and my acquaintance.
14 з яким со́лодко щиру розмову прова́димо, і ходимо до Божого дому серед бурхли́вого на́товпу.
We took sweet counsel together, [and] walked to the house of God in company.
15 Нехай же впаде на них смерть, нехай зі́йдуть вони до шео́лу живими, — бо зло в їхнім ме́шканні, у їхній сере́дині! (Sheol h7585)
Let death seize upon them, [and] let them go down quick into hell: for wickedness [is] in their dwellings, [and] among them. (Sheol h7585)
16 Я кличу до Бога, і Госпо́дь урятує мене:
As for me, I will call upon God: and the LORD will save me.
17 уве́чорі, вра́нці й опі́вдні я скаржусь й зідхаю, — і Він ви́слухає мого го́лосу!
Evening, and morning, and at noon, will I pray, and cry aloud: and he will hear my voice.
18 У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближа́лись, бо багато було їх на мене!
He hath delivered my soul in peace from the battle [that was] against me: for there were many with me.
19 Бог ви́слухає, і їм Той відпові́сть, Хто відві́ку сидить на престо́лі, (Се́ла) бо немає у них перемін, і Бога вони не боя́ться, —
God will hear and afflict them, even he that abideth of old. (Selah) Because they have no changes, therefore they fear not God.
20 во́рог ви́тягнув ру́ки свої проти тих, що в споко́ї жили́ з ним, він зганьби́в заповіта свого́,
He hath put forth his hands against such as are at peace with him: he hath broken his covenant.
21 його уста гладе́нькі, як масло, — та сва́рка у серці його, від оливи м'які́ші слова́ його, та вони — як мечі́ ті ого́лені!
[The words] of his mouth were smoother than butter, but war [was] in his heart: his words were softer than oil, yet [were] they drawn swords.
22 Свого тягара́ поклади ти на Господа, — і тебе Він підтри́має, Він ніко́ли не дасть захита́тися праведному!
Cast thy burden upon the LORD, and he will sustain thee: he will never suffer the righteous to be moved.
23 А Ти їх, Боже мій, поскида́єш до ями поги́белі! Люди чи́нів кривавих й обмани, — бода́й своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я поклада́ю надію на Тебе!
But thou, O God, wilt bring them down into the pit of destruction: bloody and deceitful men shall not live out half their days; but I will trust in thee.
