Псалми 55
1 Для дириґента хору. На неґінах. Навчальний Давидів псалом. Вислухай, Боже, молитву мою й від блага́ння мого не ховайся!
“For the leader of the music. To be sung on stringed instruments. A psalm of David.” Give ear to my prayer, O God! Hide not thyself from my supplication!
2 Прислу́хайсь до мене й подай мені відповідь, — я блукаю у сму́тку своїм і стогну́, —
Attend unto me, and hear me! I wander about mourning and wailing,
3 від крику воро́жого, від у́тисків грішного, бо гріх накида́ють на мене вони, і в гніві мене переслі́дують.
On account of the clamors of the enemy, On account of the violence of the wicked. For they bring evil upon me, And in wrath set themselves against me.
4 Тремтить моє серце в мені, і стра́хи смерте́льні напали на мене,
My heart trembleth in my bosom, And the terrors of death have fallen upon me.
5 страх та тремті́ння на мене найшли́, і тривога мене обгорну́ла.
Fear and trembling have seized me, And horror hath overwhelmed me.
6 І сказав я: „Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!“
Then I say, O that I had wings like a dove! For then would I fly away, and be at rest.
7 Отож, помандру́ю дале́ко, пробува́тиму я на пустині. (Се́ла)
Behold, I would wander far away, And take up my abode in a wilderness. (Pause)
8 Поспішу́ собі, щоб утекти́ перед вітром бурхли́вим та бурею.
I would hasten away to a shelter From the rushing wind and tempest.
9 Вигуби, Господи, та погуби язика́ їхнього, бо в місті я бачив наси́льство та сва́рку, —
Confound, O Lord! divide their counsels! For I behold violence and strife in the city.
10 вони ходять удень та вночі коло нього на му́рах його, а гріх та неправда всере́дині в ньому,
Day and night do these go about its walls; In the midst of it are iniquity and mischief.
11 нещастя всере́дині в ньому, а з вулиць його не вихо́дять наси́лля й обма́на,
Wickedness is in the midst of it; Oppression and fraud depart not from its streets.
12 бож не ворог злорі́чить на мене, — це я переніс би, — і не нена́висник мій побільши́всь надо мною, я сховався б від нього, —
It was not an enemy that reviled me, Then I could have borne it; Nor one that hated me, who rose up against me; From him I could have hid myself.
13 але ти, — чоловік мені рі́вня, мій прия́тель близьки́й і знайо́мий мені,
But it was thou, a man my equal, My friend, and my acquaintance.
14 з яким со́лодко щиру розмову прова́димо, і ходимо до Божого дому серед бурхли́вого на́товпу.
We held sweet converse together, And walked to the house of God in company.
15 Нехай же впаде на них смерть, нехай зі́йдуть вони до шео́лу живими, — бо зло в їхнім ме́шканні, у їхній сере́дині! (Sheol h7585)
May sudden death seize upon them! May they go down to the underworld alive! For wickedness is in their dwellings, in the midst of them. (Sheol h7585)
16 Я кличу до Бога, і Госпо́дь урятує мене:
As for me, I will call upon God, And Jehovah will save me.
17 уве́чорі, вра́нці й опі́вдні я скаржусь й зідхаю, — і Він ви́слухає мого го́лосу!
At evening, at morn, and at noon I mourn and sigh, And he will hear my voice.
18 У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближа́лись, бо багато було їх на мене!
He will deliver me in peace from my conflict; For many have risen up against me.
19 Бог ви́слухає, і їм Той відпові́сть, Хто відві́ку сидить на престо́лі, (Се́ла) бо немає у них перемін, і Бога вони не боя́ться, —
God will hear me, and bring them down, —He that hath been judge of old. (Pause) Because they have no changes, Therefore they fear not God.
20 во́рог ви́тягнув ру́ки свої проти тих, що в споко́ї жили́ з ним, він зганьби́в заповіта свого́,
They lift up their hands against their friend, And break their covenant with him.
21 його уста гладе́нькі, як масло, — та сва́рка у серці його, від оливи м'які́ші слова́ його, та вони — як мечі́ ті ого́лені!
Their speech was softer than butter, But war was in their heart; Their words were smoother than oil, Yet were they drawn swords.
22 Свого тягара́ поклади ти на Господа, — і тебе Він підтри́має, Він ніко́ли не дасть захита́тися праведному!
“Cast thy burden upon the LORD, and he will sustain thee; He will never suffer the righteous to fall!”
23 А Ти їх, Боже мій, поскида́єш до ями поги́белі! Люди чи́нів кривавих й обмани, — бода́й своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я поклада́ю надію на Тебе!
Yea, thou, O God! wilt bring them down into the lowest pit! Bloody and deceitful men shall not live out half their days. But I will trust in thee!
