Псалми 55
1 Для дириґента хору. На неґінах. Навчальний Давидів псалом. Вислухай, Боже, молитву мою й від блага́ння мого не ховайся!
For the Leader; with string-music. Maschil of David. Give ear, O God, to my prayer; and hide not Thyself from my supplication.
2 Прислу́хайсь до мене й подай мені відповідь, — я блукаю у сму́тку своїм і стогну́, —
Attend unto me, and hear me; I am distraught in my complaint, and will moan;
3 від крику воро́жого, від у́тисків грішного, бо гріх накида́ють на мене вони, і в гніві мене переслі́дують.
Because of the voice of the enemy, because of the oppression of the wicked; for they cast mischief upon me, and in anger they persecute me.
4 Тремтить моє серце в мені, і стра́хи смерте́льні напали на мене,
My heart doth writhe within me; and the terrors of death are fallen upon me.
5 страх та тремті́ння на мене найшли́, і тривога мене обгорну́ла.
Fear and trembling come upon me, and horror hath overwhelmed me.
6 І сказав я: „Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!“
And I said: 'Oh that I had wings like a dove! then would I fly away, and be at rest.
7 Отож, помандру́ю дале́ко, пробува́тиму я на пустині. (Се́ла)
Lo, then would I wander far off, I would lodge in the wilderness. (Selah)
8 Поспішу́ собі, щоб утекти́ перед вітром бурхли́вим та бурею.
I would haste me to a shelter from the stormy wind and tempest.'
9 Вигуби, Господи, та погуби язика́ їхнього, бо в місті я бачив наси́льство та сва́рку, —
Destroy, O Lord, and divide their tongue; for I have seen violence and strife in the city.
10 вони ходять удень та вночі коло нього на му́рах його, а гріх та неправда всере́дині в ньому,
Day and night they go about it upon the walls thereof; iniquity also and mischief are in the midst of it.
11 нещастя всере́дині в ньому, а з вулиць його не вихо́дять наси́лля й обма́на,
Wickedness is in the midst thereof; oppression and guile depart not from her broad place.
12 бож не ворог злорі́чить на мене, — це я переніс би, — і не нена́висник мій побільши́всь надо мною, я сховався б від нього, —
For it was not an enemy that taunted me, then I could have borne it; neither was it mine adversary that did magnify himself against me, then I would have hid myself from him.
13 але ти, — чоловік мені рі́вня, мій прия́тель близьки́й і знайо́мий мені,
But it was thou, a man mine equal, my companion, and my familiar friend;
14 з яким со́лодко щиру розмову прова́димо, і ходимо до Божого дому серед бурхли́вого на́товпу.
We took sweet counsel together, in the house of God we walked with the throng.
15 Нехай же впаде на них смерть, нехай зі́йдуть вони до шео́лу живими, — бо зло в їхнім ме́шканні, у їхній сере́дині! (Sheol h7585)
May He incite death against them, let them go down alive into the nether-world; for evil is in their dwelling, and within them. (Sheol h7585)
16 Я кличу до Бога, і Госпо́дь урятує мене:
As for me, I will call upon God; and the LORD shall save me.
17 уве́чорі, вра́нці й опі́вдні я скаржусь й зідхаю, — і Він ви́слухає мого го́лосу!
Evening, and morning, and at noon, will I complain, and moan; and He hath heard my voice.
18 У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближа́лись, бо багато було їх на мене!
He hath redeemed my soul in peace so that none came nigh me; for they were many that strove with me.
19 Бог ви́слухає, і їм Той відпові́сть, Хто відві́ку сидить на престо́лі, (Се́ла) бо немає у них перемін, і Бога вони не боя́ться, —
God shall hear, and humble them, even He that is enthroned of old, (Selah) such as have no changes, and fear not God.
20 во́рог ви́тягнув ру́ки свої проти тих, що в споко́ї жили́ з ним, він зганьби́в заповіта свого́,
He hath put forth his hands against them that were at peace with him; he hath profaned his covenant.
21 його уста гладе́нькі, як масло, — та сва́рка у серці його, від оливи м'які́ші слова́ його, та вони — як мечі́ ті ого́лені!
Smoother than cream were the speeches of his mouth, but his heart was war; his words were softer than oil, yet were they keen-edged swords.
22 Свого тягара́ поклади ти на Господа, — і тебе Він підтри́має, Він ніко́ли не дасть захита́тися праведному!
Cast thy burden upon the LORD, and He will sustain thee; He will never suffer the righteous to be moved.
23 А Ти їх, Боже мій, поскида́єш до ями поги́белі! Люди чи́нів кривавих й обмани, — бода́й своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я поклада́ю надію на Тебе!
But Thou, O God, wilt bring them down into the nethermost pit; men of blood and deceit shall not live out half their days; but as for me, I will trust in Thee.
