Псалми 55
1 Для дириґента хору. На неґінах. Навчальний Давидів псалом. Вислухай, Боже, молитву мою й від блага́ння мого не ховайся!
To him that excelleth on Neginoth. A Psalme of David to give instruction. Heare my prayer, O God, and hide not thy selfe from my supplication.
2 Прислу́хайсь до мене й подай мені відповідь, — я блукаю у сму́тку своїм і стогну́, —
Hearken vnto me, and answere me: I mourne in my prayer, and make a noyse,
3 від крику воро́жого, від у́тисків грішного, бо гріх накида́ють на мене вони, і в гніві мене переслі́дують.
For the voyce of the enemie, and for the vexation of ye wicked, because they haue brought iniquitie vpon me, and furiously hate me.
4 Тремтить моє серце в мені, і стра́хи смерте́льні напали на мене,
Mine heart trembleth within mee, and the terrours of death are fallen vpon me.
5 страх та тремті́ння на мене найшли́, і тривога мене обгорну́ла.
Feare and trembling are come vpon mee, and an horrible feare hath couered me.
6 І сказав я: „Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!“
And I said, Oh that I had wings like a doue: then would I flie away and rest.
7 Отож, помандру́ю дале́ко, пробува́тиму я на пустині. (Се́ла)
Beholde, I woulde take my flight farre off, and lodge in the wildernes. (Selah)
8 Поспішу́ собі, щоб утекти́ перед вітром бурхли́вим та бурею.
Hee would make haste for my deliuerance from the stormie winde and tempest.
9 Вигуби, Господи, та погуби язика́ їхнього, бо в місті я бачив наси́льство та сва́рку, —
Destroy, O Lord, and deuide their tongues: for I haue seene crueltie and strife in the citie.
10 вони ходять удень та вночі коло нього на му́рах його, а гріх та неправда всере́дині в ньому,
Day and night they goe about it vpon the walles thereof: both iniquitie and mischiefe are in the middes of it.
11 нещастя всере́дині в ньому, а з вулиць його не вихо́дять наси́лля й обма́на,
Wickednes is in the middes thereof: deceit and guile depart not from her streetes.
12 бож не ворог злорі́чить на мене, — це я переніс би, — і не нена́висник мій побільши́всь надо мною, я сховався б від нього, —
Surely mine enemie did not defame mee: for I could haue borne it: neither did mine aduersarie exalt himselfe against mee: for I would haue hid me from him.
13 але ти, — чоловік мені рі́вня, мій прия́тель близьки́й і знайо́мий мені,
But it was thou, O man, euen my companion, my guide and my familiar:
14 з яким со́лодко щиру розмову прова́димо, і ходимо до Божого дому серед бурхли́вого на́товпу.
Which delited in consulting together, and went into the House of God as companions.
15 Нехай же впаде на них смерть, нехай зі́йдуть вони до шео́лу живими, — бо зло в їхнім ме́шканні, у їхній сере́дині! (Sheol h7585)
Let death sense vpon them: let them goe downe quicke into the graue: for wickednes is in their dwellings, euen in the middes of them. (Sheol h7585)
16 Я кличу до Бога, і Госпо́дь урятує мене:
But I will call vnto God, and the Lord will saue me.
17 уве́чорі, вра́нці й опі́вдні я скаржусь й зідхаю, — і Він ви́слухає мого го́лосу!
Euening and morning, and at noone will I pray, and make a noyse, and he wil heare my voice.
18 У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближа́лись, бо багато було їх на мене!
He hath deliuered my soule in peace from the battel, that was against me: for many were with me.
19 Бог ви́слухає, і їм Той відпові́сть, Хто відві́ку сидить на престо́лі, (Се́ла) бо немає у них перемін, і Бога вони не боя́ться, —
God shall heare and afflict them, euen hee that reigneth of olde, (Selah) because they haue no changes, therefore they feare not God.
20 во́рог ви́тягнув ру́ки свої проти тих, що в споко́ї жили́ з ним, він зганьби́в заповіта свого́,
Hee layed his hande vpon such, as be at peace with him, and he brake his couenant.
21 його уста гладе́нькі, як масло, — та сва́рка у серці його, від оливи м'які́ші слова́ його, та вони — як мечі́ ті ого́лені!
The wordes of his mouth were softer then butter, yet warre was in his heart: his words were more gentle then oyle, yet they were swordes.
22 Свого тягара́ поклади ти на Господа, — і тебе Він підтри́має, Він ніко́ли не дасть захита́тися праведному!
Cast thy burden vpon the Lord, and hee shall nourish thee: he wil not suffer the righteous to fall for euer.
23 А Ти їх, Боже мій, поскида́єш до ями поги́белі! Люди чи́нів кривавих й обмани, — бода́й своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я поклада́ю надію на Тебе!
And thou, O God, shalt bring them downe into the pitte of corruption: the bloudie, and deceitfull men shall not liue halfe their dayes: but I will trust in thee.
