Псалми 55
1 Для дириґента хору. На неґінах. Навчальний Давидів псалом. Вислухай, Боже, молитву мою й від блага́ння мого не ховайся!
For the end, amongst Hymns of instruction by David. Listen, O God, to my prayer; and disregard not my supplication.
2 Прислу́хайсь до мене й подай мені відповідь, — я блукаю у сму́тку своїм і стогну́, —
Attend to me, and listen to me: I was grieved in my (meditation) and troubled;
3 від крику воро́жого, від у́тисків грішного, бо гріх накида́ють на мене вони, і в гніві мене переслі́дують.
because of the voice of the enemy, and because of the oppression of the sinner: for they brought iniquity against me, and were wrathfully angry with me.
4 Тремтить моє серце в мені, і стра́хи смерте́льні напали на мене,
My heart was troubled within me; and the fear of death fell upon me.
5 страх та тремті́ння на мене найшли́, і тривога мене обгорну́ла.
Fear and trembling came upon me, and darkness covered me.
6 І сказав я: „Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!“
And I said, O that I had wings as [those] of a dove! then would I flee away, and be at rest.
7 Отож, помандру́ю дале́ко, пробува́тиму я на пустині. (Се́ла)
Behold! I have fled afar off, and lodged in the wilderness. (Pause)
8 Поспішу́ собі, щоб утекти́ перед вітром бурхли́вим та бурею.
I waited for him that should deliver me from distress of spirit and tempest.
9 Вигуби, Господи, та погуби язика́ їхнього, бо в місті я бачив наси́льство та сва́рку, —
Destroy, O Lord, and divide their tongues: for I have seen iniquity and gain saying in the city.
10 вони ходять удень та вночі коло нього на му́рах його, а гріх та неправда всере́дині в ньому,
Day and night he shall go round about it upon its walls: iniquity and sorrow and unrighteousness [are] in the midst of it;
11 нещастя всере́дині в ньому, а з вулиць його не вихо́дять наси́лля й обма́на,
and usury and craft have not failed from its streets.
12 бож не ворог злорі́чить на мене, — це я переніс би, — і не нена́висник мій побільши́всь надо мною, я сховався б від нього, —
For if an enemy had reproached me, I would have endured it; and if one who hated [me] had spoken vauntingly against me, I would have hid myself from him.
13 але ти, — чоловік мені рі́вня, мій прия́тель близьки́й і знайо́мий мені,
But you, O man like minded, my guide, and my acquaintance,
14 з яким со́лодко щиру розмову прова́димо, і ходимо до Божого дому серед бурхли́вого на́товпу.
who in companionship with me sweetened [our] food: we walked in the house of God in concord.
15 Нехай же впаде на них смерть, нехай зі́йдуть вони до шео́лу живими, — бо зло в їхнім ме́шканні, у їхній сере́дині! (Sheol h7585)
Let death come upon them, and let them go down alive into Hades, for iniquity is in their dwellings, in the midst of them. (Sheol h7585)
16 Я кличу до Бога, і Госпо́дь урятує мене:
I cried to God, and the Lord listened to me.
17 уве́чорі, вра́нці й опі́вдні я скаржусь й зідхаю, — і Він ви́слухає мого го́лосу!
Evening, and morning, and at noon I will declare and make known [my wants]: and he shall hear my voice.
18 У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближа́лись, бо багато було їх на мене!
He shall deliver my soul in peace from them that draw near to me: for they were with me in many [cases].
19 Бог ви́слухає, і їм Той відпові́сть, Хто відві́ку сидить на престо́лі, (Се́ла) бо немає у них перемін, і Бога вони не боя́ться, —
God shall hear, and bring them low, [even] he that has existed from eternity. (Pause) For they suffer no reverse, and [therefore] they have not feared God.
20 во́рог ви́тягнув ру́ки свої проти тих, що в споко́ї жили́ з ним, він зганьби́в заповіта свого́,
He has reached forth his hand for retribution; they have profaned his covenant.
21 його уста гладе́нькі, як масло, — та сва́рка у серці його, від оливи м'які́ші слова́ його, та вони — як мечі́ ті ого́лені!
They were scattered at the anger of his countenance, and his heart drew near them. His words were smoother than oil, yet are they darts.
22 Свого тягара́ поклади ти на Господа, — і тебе Він підтри́має, Він ніко́ли не дасть захита́тися праведному!
Cast your care upon the Lord, and he shall sustain you; he shall never suffer the righteous to be moved.
23 А Ти їх, Боже мій, поскида́єш до ями поги́белі! Люди чи́нів кривавих й обмани, — бода́й своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я поклада́ю надію на Тебе!
But you, O God, shall bring them down to the pit of destruction; bloody and crafty men shall not live out half their days; but I will hope in you, O Lord.
