Псалми 52

1 Для дириґента хору. Псалом навча́льний Давидів, як прийшов був ідуме́янин Доеґ та й Саулові був оповів, і до нього сказав: „Давид увійшов до дому Ахіме́леха“. Чого хва́лишся злом, о могу́тній? Цілий де́нь Божа милість зо мною.

Што се хвалиш неваљалством, силни? Милост је Божија сваки дан са мном.

2 Замишляє лукавство язик твій, як та бритва наго́стрена ти, що чиниш обману!

Неправду измишља језик твој; он је у тебе као бритва наоштрена, лукави!

3 Ти зло полюбив над добро, а неправду — більш, як правду казати, (Се́ла)

Волиш зло него добро, волиш лагати него истину говорити.

4 ти любиш усякі шкідливі слова́, ти язи́ку обманний!

Љубиш свакојаке речи од погибли, и језик лукав.

5 Отож, Бог зруйнує наза́вжди тебе, тебе викине й вирве з намету тебе, й тебе викоренить із країни життя. (Се́ла)

Тога ради Бог ће те поразити сасвим, избациће те и ишчупаће те из стана, и корен твој из земље живих.

6 І побачать це пра́ведні, й будуть боятись, і будуть сміятися з нього:

Видеће праведници и побојаће се, и подсмеваће му се:

7 „Ось муж, що Бога не чинить своєю тверди́нею, та на великість багатства свого покладає надію, втікає до злого свого“.

Гле човека који не држаше у Богу крепости своје, него се уздаше у величину богатства свог и утврђиваше се злоћом својом.

8 А я — як зелена оли́вка у Божому домі, наді́юсь на Божую милість на вічні віки́!

А ја, као маслина зелена у дому Господњем, уздам се у милост Божију без престанка и довека.

9 Буду сла́вити вічно Тебе, що вчинив Ти оце, і про йме́ння Твоє буду звіщати побожним Твоїм, що добре воно!

Довека ћу хвалити Тебе, јер добро чиниш, и уздаћу се у име Твоје; јер си добар к свецима својим.