Псалми 52
1 Для дириґента хору. Псалом навча́льний Давидів, як прийшов був ідуме́янин Доеґ та й Саулові був оповів, і до нього сказав: „Давид увійшов до дому Ахіме́леха“. Чого хва́лишся злом, о могу́тній? Цілий де́нь Божа милість зо мною.
Au maître-chantre. — Hymne de David, lorsque Doëg, l'Édomite, vint avertir Saül, et lui dit: «David est entré dans la maison d'Ahimélec.» Pourquoi te glorifies-tu de ta méchanceté, homme puissant? La bonté de Dieu dure éternellement.
2 Замишляє лукавство язик твій, як та бритва наго́стрена ти, що чиниш обману!
Ta langue est pareille au rasoir affilé: Elle ne médite que des ruines, ô artisan de fraudes!
3 Ти зло полюбив над добро, а неправду — більш, як правду казати, (Се́ла)
Tu aimes mieux le mal que le bien; Tu préfères le mensonge à la sincérité. (Pause)
4 ти любиш усякі шкідливі слова́, ти язи́ку обманний!
Tu n'aimes que les paroles pernicieuses, Langue perfide!
5 Отож, Бог зруйнує наза́вжди тебе, тебе викине й вирве з намету тебе, й тебе викоренить із країни життя. (Се́ла)
C'est pourquoi, Dieu te détruira pour toujours; Il te saisira et t'arrachera de ta tente. Il te déracinera de la terre des vivants. (Pause)
6 І побачать це пра́ведні, й будуть боятись, і будуть сміятися з нього:
Les justes verront ta ruine, et ils auront de la crainte. Ils riront à ton sujet:
7 „Ось муж, що Бога не чинить своєю тверди́нею, та на великість багатства свого покладає надію, втікає до злого свого“.
«Le voilà, l'homme qui n'a point pris Dieu pour rempart, Qui s'est confié dans ses grandes richesses. Et qui s'est prévalu de sa méchanceté!»
8 А я — як зелена оли́вка у Божому домі, наді́юсь на Божую милість на вічні віки́!
Mais moi, je suis comme un olivier verdoyant Dans la maison de Dieu; Je me confie en la bonté de Dieu, éternellement, à perpétuité.
9 Буду сла́вити вічно Тебе, що вчинив Ти оце, і про йме́ння Твоє буду звіщати побожним Твоїм, що добре воно!
Je te célébrerai toujours, parce que tu auras fait ton oeuvre. Et j'espérerai en ton nom, en présence de tes fidèles; Car tu es bon!
