Псалми 52

1 Для дириґента хору. Псалом навча́льний Давидів, як прийшов був ідуме́янин Доеґ та й Саулові був оповів, і до нього сказав: „Давид увійшов до дому Ахіме́леха“. Чого хва́лишся злом, о могу́тній? Цілий де́нь Божа милість зо мною.

Al la ĥorestro. Instruo de David, kiam venis Doeg, la Edomido, kaj raportis al Saul, kaj diris al li: David venis en la domon de Aĥimeleĥ. Kial vi fanfaronas pro malbono, ho tirano? La boneco de Dio estas ĉiama.

2 Замишляє лукавство язик твій, як та бритва наго́стрена ти, що чиниш обману!

Pereon intencas via lango, Kiel akrigita razilo ĝi tranĉas malicon.

3 Ти зло полюбив над добро, а неправду — більш, як правду казати, (Се́ла)

Vi pli amas malbonon, ol bonon; Pli mensogi, ol diri veron. (Sela)

4 ти любиш усякі шкідливі слова́, ти язи́ку обманний!

Vi amas ĉian parolon pereigan, Parolon malican.

5 Отож, Бог зруйнує наза́вжди тебе, тебе викине й вирве з намету тебе, й тебе викоренить із країни життя. (Се́ла)

Tial Dio pereigos vin por ĉiam, Elŝiros vin el via tendo, Kaj elĵetos vin el la lando de la vivantoj. (Sela)

6 І побачать це пра́ведні, й будуть боятись, і будуть сміятися з нього:

Kaj virtuloj vidos kaj ektimos, Kaj pri li ili ridos, dirante:

7 „Ось муж, що Бога не чинить своєю тверди́нею, та на великість багатства свого покладає надію, втікає до злого свого“.

Jen estas la viro, kiu ne en Dio vidis sian forton, Sed fidis sian grandan riĉecon, Sentis sin forta per sia malbonpovado.

8 А я — як зелена оли́вка у Божому домі, наді́юсь на Божую милість на вічні віки́!

Kaj mi, kiel verda olivarbo en la domo de Dio, Fidas la bonecon de Dio ĉiam kaj eterne.

9 Буду сла́вити вічно Тебе, що вчинив Ти оце, і про йме́ння Твоє буду звіщати побожним Твоїм, що добре воно!

Mi dankos Vin eterne por tio, kion Vi faris, Kaj mi esperos al Via nomo, ĉar Vi estas bona por Viaj fideluloj.