Псалми 51
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів, коли до нього прийшов пророк Ната́н, як Давид увійшов був до Вірсаві́ї Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загла́дь беззако́ння мої!
Dāvida dziesma. Dziedātāju vadonim. Kad pravietis Nātans pie viņa nāca, kad viņš bija gājis pie Batsebas. Apžēlojies par mani, ak Dievs, pēc Savas žēlastības, izdeldē manus pārkāpumus pēc Savas lielās sirdsžēlastības!
2 Обмий мене зо́всім з мого беззако́ння, й очи́сти мене від мого гріха́,
Mazgā mani labi no manas noziedzības un šķīstī mani no maniem grēkiem.
3 бо свої беззако́ння я знаю, а мій гріх передо мною пості́йно.
Jo es atzīstu savus pārkāpumus, un mani grēki ir manā priekšā vienmēr.
4 Тобі, одно́му Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лука́ве вчинив, тому́ справедливий Ти будеш у мові Своїй, бездога́нний у су́ді Своїм.
Tev vienam es esmu grēkojis un ļaunu darījis priekš Tavām acīm, ka Tu palieci taisns Savos vārdos un šķīsts Savā tiesā.
5 Отож я в беззако́нні наро́джений, і в гріху́ зачала́ мене мати моя.
Redzi, noziedzībā esmu dzemdināts, un grēkos māte mani ieņēmusi.
6 Ото, полюбив єси правду в глиби́нах, і в таємних реча́х виявляєш премудрість мені.
Redzi, tev patīk sirds patiesība, tad dari man zināmu to apslēpto gudrību.
7 Очи́сти ісо́пом мене, — і буду я чистий, обмий Ти мене — і я стану біліший від снігу.
Šķīstī mani no grēkiem ar īzapu, ka topu šķīsts, mazgā mani, ka topu baltāks nekā sniegs.
8 Дай почути мені втіху й радість, — і раді́тимуть кості, що Ти покруши́в.
Liec man dzirdēt prieku un līksmību, ka tie kauli līksmojās, ko Tu esi satriecis.
9 Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззако́ння мої позагла́джуй.
Apslēp Savu vaigu no maniem grēkiem un deldē visu manu noziegumu.
10 Серце чисте створи мені, Боже, і трива́лого духа в моєму нутрі́ віднови́.
Radi iekš manis, ak Dievs, šķīstu sirdi un atjauno iekš manis pastāvīgu garu.
11 Не відки́нь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене.
Nemet mani nost no Sava vaiga, un neatņem no manis Savu Svēto Garu.
12 Верни мені радість спасі́ння Твого́, і зла́гідним духом підтримай мене.
Atdod man atkal Savas pestīšanas prieku, un uzturi mani ar labprātīgu garu.
13 Я буду навча́ти беззако́нців доріг Твоїх, — і наве́рнуться грішні до Те́бе.
Tad es mācīšu pārkāpējiem Tavus ceļus, ka grēcinieki pie Tevis atgriežas.
14 Визволь мене від пере́ступу кро́вного, Боже, Боже спасі́ння мого, мій язик нехай сла́вить Твою справедливість!
Izglābi mani no asins vainām, ak Dievs, tu Dievs mans Pestītājs; tad mana mēle slavēs Tavu taisnību.
15 Господи, відкрий мої уста, і язик мій звістить Тобі хвалу,
Kungs, atdari manas lūpas, tad mana mute izteiks Tavu slavu.
16 бо Ти жертви не пра́гнеш, а дам цілопа́лення, — то не любе воно Тобі буде.
Jo Tev netīk upuris, citādi es to gribētu dot, dedzināms upuris Tev nepatīk.
17 Жертва Бо́гові — зла́маний Дух; серцем зла́маним та упоко́реним Ти не погордуєш, Боже!
Dieva upuris ir satriekts gars; salauztu un sagrauztu sirdi Tu, Dievs, nesmādēsi.
18 Ущасли́в Своїм благоволі́нням Сіон, збудуй му́ри для Єрусали́му, —
Dari labu Ciānai pēc Savas labprātības, uztaisi Jeruzālemes mūrus.
19 тоді Ти полюбиш Собі жертви правди, цілопа́лення та прино́шення, тоді покладуть на Твій ві́втар тельців!
Tad Tev patiks taisnības upuri, dedzināmais un visa(kopējais) sadedzināmais upuris, tad upurēs vēršus uz Tava altāra.
