Псалми 51
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів, коли до нього прийшов пророк Ната́н, як Давид увійшов був до Вірсаві́ї Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загла́дь беззако́ння мої!
To the Chief Musician. A Melody of David. When Nathan the Prophet had come to him, after he had gone in unto Bath-sheba. Be favorable unto me, O God, according to thy lovingkindness, And, in the multitude of thy compassions, blot out my transgressions;
2 Обмий мене зо́всім з мого беззако́ння, й очи́сти мене від мого гріха́,
Thoroughly wash me from mine iniquity, And, from my sin, make me pure;
3 бо свої беззако́ння я знаю, а мій гріх передо мною пості́йно.
For, my transgressions, do, I, acknowledge, And, my sin, is before me continually:
4 Тобі, одно́му Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лука́ве вчинив, тому́ справедливий Ти будеш у мові Своїй, бездога́нний у су́ді Своїм.
Against thee—against thee alone, have I sinned, And, wickedness—in thine eyes, have I done, —That thou mayest, Be justified when thou speakest, —Be clear when thou judgest.
5 Отож я в беззако́нні наро́джений, і в гріху́ зачала́ мене мати моя.
Lo! in iniquity, was I brought forth, And, in sin, did my mother conceive me.
6 Ото, полюбив єси правду в глиби́нах, і в таємних реча́х виявляєш премудрість мені.
Lo! faithfulness, hast thou desired in the inward parts, Yea, in the hidden part, wilt thou cause me to know, wisdom.
7 Очи́сти ісо́пом мене, — і буду я чистий, обмий Ти мене — і я стану біліший від снігу.
Wilt thou cleanse me from sin with hyssop, That I may be pure? Wilt thou wash me, That I may be whiter, than snow?
8 Дай почути мені втіху й радість, — і раді́тимуть кості, що Ти покруши́в.
Wilt thou cause me to hear joy and gladness? The bones thou hast crushed would exult.
9 Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззако́ння мої позагла́джуй.
Hide thy face from my sins, —And, all mine iniquities, blot out;
10 Серце чисте створи мені, Боже, і трива́лого духа в моєму нутрі́ віднови́.
A pure heart, create for me, O God, And, a steadfast spirit, renew within me.
11 Не відки́нь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене.
Do not cast me away from thy presence, And, thy Holy Spirit, do not take from me:
12 Верни мені радість спасі́ння Твого́, і зла́гідним духом підтримай мене.
Restore unto me the joy of thy salvation, And, with a willing spirit, wilt thou uphold me: —
13 Я буду навча́ти беззако́нців доріг Твоїх, — і наве́рнуться грішні до Те́бе.
I would teach transgressors thy ways, And, sinners, unto thee, should return.
14 Визволь мене від пере́ступу кро́вного, Боже, Боже спасі́ння мого, мій язик нехай сла́вить Твою справедливість!
Rescue me from shed-blood, O God, the God of my salvation, My tongue should shout thy righteousness;
15 Господи, відкрий мої уста, і язик мій звістить Тобі хвалу,
O My Lord! my lips, wilt thou open, And, my mouth, shall declare thy praise.
16 бо Ти жертви не пра́гнеш, а дам цілопа́лення, — то не любе воно Тобі буде.
For thou wilt not desire sacrifice—that I should give it, Ascending-offering, will not please:
17 Жертва Бо́гові — зла́маний Дух; серцем зла́маним та упоко́реним Ти не погордуєш, Боже!
The sacrifices of God, are a spirit that is broken, —A heart—broken and crushed, O God, thou wilt not despise.
18 Ущасли́в Своїм благоволі́нням Сіон, збудуй му́ри для Єрусали́му, —
Do good, in thy good-pleasure, unto Zion, Wilt thou build the walls of Jerusalem!
19 тоді Ти полюбиш Собі жертви правди, цілопа́лення та прино́шення, тоді покладуть на Твій ві́втар тельців!
Then, shalt thou desire the sacrifices of righteousness, Ascending-sacrifice and whole burnt-offering, Then, shall ascend upon thine altar, young bulls.
