Псалми 50
1 Псалом Асафів.
Salmo de Asaph. EL Dios de dioses, Jehová, ha hablado, y convocado la tierra desde el nacimiento del sol hasta donde se pone.
2 Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!
De Sión, perfección de hermosura, ha Dios resplandecido.
3 Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!
Vendrá nuestro Dios, y no callará: fuego consumirá delante de él, y en derredor suyo habrá tempestad grande.
4 Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:
Convocará á los cielos de arriba, y á la tierra, para juzgar á su pueblo.
5 „Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.
Juntadme mis santos; los que hicieron conmigo pacto con sacrificio.
6 І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. (Се́ла)
Y denunciarán los cielos su justicia; porque Dios es el juez. (Selah)
7 „Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
Oye, pueblo mío, y hablaré: [escucha], Israel, y testificaré contra ti: yo soy Dios, el Dios tuyo.
8 Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,
No te reprenderé sobre tus sacrificios, ni por tus holocaustos, que delante de mí están siempre.
9 не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,
No tomaré de tu casa becerros, ni machos cabríos de tus apriscos.
10 бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,
Porque mía es toda bestia del bosque, y los millares de animales en los collados.
11 Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!
Conozco todas las aves de los montes, y en mi poder están las fieras del campo.
12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!
Si yo tuviese hambre, no te lo diría á ti: porque mío es el mundo y su plenitud.
13 Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?
¿Tengo de comer yo carne de toros, ó de beber sangre de machos cabríos?
14 Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,
Sacrifica á Dios alabanza, y paga tus votos al Altísimo.
15 і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“
E invócame en el día de la angustia: te libraré, y tú me honrarás.
16 А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?
Pero al malo dijo Dios: ¿Qué tienes tú que enarrar mis leyes, y que tomar mi pacto en tu boca,
17 Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.
Pues que tú aborreces el castigo, y echas á tu espalda mis palabras?
18 Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.
Si veías al ladrón, tú corrías con él; y con los adúlteros era tu parte.
19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.
Tu boca metías en mal, y tu lengua componía engaño.
20 Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.
Tomabas asiento, [y] hablabas contra tu hermano; contra el hijo de tu madre ponías infamia.
21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!
Estas cosas hiciste, y yo he callado: pensabas que de cierto sería yo como tú: yo te argüiré, y pondré[las] delante de tus ojos.
22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!
Entended ahora esto, los que os olvidáis de Dios; no sea que arrebate, sin que nadie libre.
23 Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“
El que sacrifica alabanza me honrará: y al que ordenare su camino, le mostraré la salud de Dios.
