Псалми 50
1 Псалом Асафів.
Un salmo de Asaf. El Poderoso, Dios, Yahvé, habla, y llama a la tierra desde el amanecer hasta el atardecer.
2 Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!
De Sión, la perfección de la belleza, Dios brilla.
3 Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!
Nuestro Dios viene y no calla. Un fuego devora ante él. Es muy tormentoso a su alrededor.
4 Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:
Llama a los cielos, a la tierra, para juzgar a su pueblo:
5 „Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.
“Reúne a mis santos conmigo, los que han hecho un pacto conmigo mediante el sacrificio”.
6 І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. (Се́ла)
Los cielos declararán su justicia, porque Dios mismo es juez. (Selah)
7 „Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
“Oíd, pueblo mío, y yo hablaré. Israel, testificaré contra ti. Yo soy Dios, tu Dios.
8 Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,
No te reprendo por tus sacrificios. Tus holocaustos están continuamente ante mí.
9 не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,
No tengo necesidad de un toro de tu plaza, ni los machos cabríos de sus corrales.
10 бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,
Porque todo animal del bosque es mío, y el ganado en mil colinas.
11 Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!
Conozco todas las aves de las montañas. Los animales salvajes del campo son míos.
12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!
Si tuviera hambre, no te lo diría, porque el mundo es mío, y todo lo que hay en él.
13 Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?
Comeré carne de toro, o beber la sangre de las cabras?
14 Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,
Ofrece a Dios el sacrificio de acción de gracias. Pagad vuestros votos al Altísimo.
15 і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“
Invócame en el día de la angustia. Yo te libraré y tú me honrarás”.
16 А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?
Pero al malvado Dios le dice, “¿Qué derecho tienes a declarar mis estatutos, que has tomado mi pacto en tus labios,
17 Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.
ya que odias la instrucción, y lanzar mis palabras detrás de ti?
18 Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.
Cuando viste a un ladrón, consentiste con él, y han participado con adúlteros.
19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.
“Das tu boca al mal. Tu lengua enmarca el engaño.
20 Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.
Te sientas y hablas contra tu hermano. Calumnias al hijo de tu propia madre.
21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!
Tú has hecho estas cosas y yo he guardado silencio. Pensaste que yo era igual que tú. Te reprenderé y te acusaré delante de tus ojos.
22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!
“Ahora consideren esto, ustedes que se olvidan de Dios, para que no te haga pedazos y no haya quien te libere.
23 Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“
Quienofrece el sacrificio de acción de gracias me glorifica, y prepara su camino para que le muestre la salvación de Dios”.
