< Псалми 50 >
O Deus poderoso, o Senhor, falou e chamou a terra desde o nascimento do sol até ao seu ocaso.
2 Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!
Desde Sião, a perfeição da formosura, resplandeceu Deus.
3 Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!
Virá o nosso Deus, e não se calará; um fogo se irá consumindo diante dele, e haverá grande tormenta ao redor dele.
4 Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:
Chamará os céus lá do alto, e a terra, para julgar o seu povo.
5 „Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.
Ajuntai-me os meus santos, aqueles que fizeram comigo um concerto com sacrifícios.
6 І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. (Се́ла)
E os céus anunciarão a sua justiça; pois Deus mesmo é o Juiz (Selah)
7 „Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
Ouve, povo meu, e eu falarei; Ó Israel, e eu protestarei contia ti: Sou Deus, sou o teu Deus.
8 Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,
Não te repreenderei pelos teus sacrifícios, ou holocaustos, que estão continuamente perante mim.
9 не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,
Da tua casa não tirarei bezerro nem bodes dos teus currais.
10 бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,
Porque meu é todo o animal da selva, e o gado sobre milhares de montanhas.
11 Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!
Conheço todas as aves dos montes; e minhas são todas as feras do campo.
12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!
Se eu tivesse fome, não to diria, pois meu é o mundo e toda a sua plenitude.
13 Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?
Comerei eu carne de touros? ou beberei sangue de bodes?
14 Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,
Oferece a Deus sacrifício de louvor, e paga ao altíssimo os teus votos.
15 і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“
E invoca-me no dia da angústia: eu te livrarei, e tu me glorificarás.
16 А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?
Mas ao ímpio diz Deus: Que fazes tu em recitar os meus estatutos, e em tomar o meu concerto na tua boca?
17 Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.
Visto que aborreces a correção, e lanças as minhas palavras para detraz de ti
18 Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.
Quando vês o ladrão, consentes com ele, e tens a tua parte com adúlteros.
19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.
Soltas a tua boca para o mal, e a tua língua compõe o engano.
20 Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.
Assentas-te a falar contra teu irmão; falas mal contra o filho de tua mãe.
21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!
Estas coisas tens feito, e eu me calei; pensavas que era tal como tu; mas eu te arguirei, e as porei por ordem diante dos teus olhos.
22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!
Ouvi pois isto, vós que vos esqueceis de Deus; para que vos não faça em pedaços, sem haver quem vos livre.
23 Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“
Aquele que oferece o sacrifício de louvor me glorificará; e àquele que bem ordena o seu caminho eu mostrarei a salvação de Deus.