Псалми 50
1 Псалом Асафів.
Ein salme av Asaf. Gud, Gud Herren talar og kallar på jordi frå solekoma til soleglad.
2 Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!
Frå Sion, fagerleiks kruna, strålar Gud fram.
3 Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!
Vår Gud kjem og skal ikkje tegja. For hans åsyn gjeng etande eld, og ikring honom stormar det sterkt.
4 Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:
Han kallar på himmelen ovantil og på jordi til å døma sitt folk.
5 „Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.
«Samla til meg mine trugne, som hev gjort pakt med meg um offer!»
6 І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. (Се́ла)
Og himlarne forkynner hans rettferd; for Gud er den som skal halda dom. (Sela)
7 „Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
«Høyr, mitt folk, eg vil tala; Israel, eg vil vitna imot deg; Gud, din Gud er eg.
8 Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,
Ikkje for dine offer vil eg lasta deg; dine brennoffer er alltid framfyre meg.
9 не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,
Eg vil ikkje taka uksar frå ditt hus eller bukkar frå dine grindar.
10 бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,
For meg høyrer alle dyr i skogen til, fe på fjelli i tusundtal.
11 Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!
Eg kjenner alle fuglar på fjelli, og det som rører seg på marki, er meg for augo.
12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!
Um eg var hungrig, vilde eg ikkje segja det til deg; for meg høyrer jordriket til med alt det som fyller det.
13 Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?
Skulde eg eta kjøt av stutar og drikka blod av bukkar?
14 Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,
Ofra lov og takk til Gud og gjev den Høgste det du hev lova,
15 і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“
og kalla på meg den dag du er i naud, so vil eg frelsa deg ut, og du skal prisa meg.»
16 А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?
Men til den ugudlege segjer Gud: «Kva hev du med å fortelja um mine lover og taka mi pakt i din munn,
17 Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.
etter di du hatar tukt og kastar mine ord attum deg?
18 Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.
Når du ser ein tjuv, er du gjerne med honom, og med horkarar er du i lag.
19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.
Din munn slepper du laus til vondt, og di tunga spinn i hop svik.
20 Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.
Du sit og talar imot bror din, set ein skamflekk på son til mor di.
21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!
Dette gjorde du, og eg tagde; so tenkte du eg var liksom du sjølv; men eg vil yvertyda deg og leggja det fram for deg.
22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!
Gjev gaum etter dette, de som gløymer Gud, so eg ikkje skal riva burt, og ingen frelser.
23 Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“
Den som ofrar meg takk, han ærar meg, og den som gjeng den rette veg, honom vil eg lata sjå Guds frelsa!»
