Псалми 50
1 Псалом Асафів.
psalmus Asaph Deus deorum Dominus locutus est et vocavit terram a solis ortu usque ad occasum
2 Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!
ex Sion species decoris eius
3 Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!
Deus manifeste veniet Deus noster et non silebit ignis in conspectu eius exardescet et in circuitu eius tempestas valida
4 Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:
advocabit caelum desursum et terram discernere populum suum
5 „Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.
congregate illi sanctos eius qui ordinant testamentum eius super sacrificia
6 І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. (Се́ла)
et adnuntiabunt caeli iustitiam eius quoniam Deus iudex est diapsalma
7 „Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
audi populus meus et loquar tibi Israhel et testificabor tibi Deus Deus tuus ego sum
8 Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,
non in sacrificiis tuis arguam te holocausta autem tua in conspectu meo sunt semper
9 не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,
non accipiam de domo tua vitulos neque de gregibus tuis hircos
10 бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,
quoniam meae sunt omnes ferae silvarum iumenta in montibus et boves
11 Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!
cognovi omnia volatilia caeli et pulchritudo agri mecum est
12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!
si esuriero non dicam tibi meus est enim orbis terrae et plenitudo eius
13 Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?
numquid manducabo carnes taurorum aut sanguinem hircorum potabo
14 Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,
immola Deo sacrificium laudis et redde Altissimo vota tua
15 і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“
et invoca me in die tribulationis et eruam te et honorificabis me diapsalma
16 А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?
peccatori autem dixit Deus quare tu enarras iustitias meas et adsumis testamentum meum per os tuum
17 Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.
tu vero odisti disciplinam et proiecisti sermones meos retrorsum
18 Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.
si videbas furem currebas cum eo et cum adulteris portionem tuam ponebas
19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.
os tuum abundavit malitia et lingua tua concinnabat dolos
20 Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.
sedens adversus fratrem tuum loquebaris et adversus filium matris tuae ponebas scandalum
21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!
haec fecisti et tacui existimasti inique quod ero tui similis arguam te et statuam contra faciem tuam
22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!
intellegite nunc haec qui obliviscimini Deum nequando rapiat et non sit qui eripiat
23 Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“
sacrificium laudis honorificabit me et illic iter quod ostendam illi salutare Dei
