Псалми 50
1 Псалом Асафів.
Salmo di Asaf IL Signore, l'Iddio degl'iddii, ha parlato, ed ha gridato alla terra, Dal sol Levante, infino al Ponente.
2 Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!
Iddio è apparito in gloria, Da Sion, [luogo di] compiuta bellezza.
3 Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!
L'Iddio nostro verrà, e non se ne starà cheto; Egli avrà davanti a sè un fuoco divorante, E d'intorno a sè una forte tempesta.
4 Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:
Egli griderà da alto al cielo, Ed alla terra, per giudicare il suo popolo;
5 „Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.
[E dirà: ] Adunatemi i miei santi, I quali han fatto meco patto con sacrificio.
6 І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. (Се́ла)
E i cieli racconteranno la sua giustizia; Perciocchè egli [è] Iddio Giudice. (Sela)
7 „Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
Ascolta, popol mio, ed io parlerò; [Ascolta], Israele, ed io ti farò le mie protestazioni. Io [sono] Iddio, l'Iddio tuo.
8 Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,
Io non ti riprenderò per li tuoi sacrificii, Nè per li tuoi olocausti che mi [sono] continuamente presentati.
9 не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,
Io non prenderò giovenchi dalla tua casa, [Nè] becchi dalle tue mandre.
10 бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,
Perciocchè mie [sono] tutte le bestie delle selve; [Mio è] tutto il bestiame [che è] in mille monti.
11 Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!
Io conosco tutti gli uccelli de' monti; E le fiere della campagna [sono] a mio comando.
12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!
Se io avessi fame, io non te lo direi; Perciocchè il mondo, e tutto quello ch'è in esso, [è] mio.
13 Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?
Mangio io carne di tori, O bevo io sangue di becchi?
14 Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,
Sacrifica lode a Dio, E paga all'Altissimo i tuoi voti.
15 і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“
E invocami nel giorno della distretta, Ed io te [ne] trarrò fuori, e tu mi glorificherai.
16 А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?
Ma all'empio Iddio ha detto: Che hai tu da far a raccontare i miei statuti, Ed a recarti il mio patto in bocca?
17 Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.
Conciossiachè tu odii correzione, E getti dietro a te le mie parole.
18 Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.
Se tu vedi un ladro, tu prendi piacere d'essere in sua compagnia; E la tua parte [è] con gli adulteri.
19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.
Tu metti la tua bocca al male, E la tua lingua congegna frode.
20 Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.
Tu siedi, [e] parli contro al tuo fratello, [E] metti biasimo sopra il figliuol di tua madre.
21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!
Tu hai fatte queste cose, ed io mi sono taciuto; [E] tu hai pensato, che del tutto io era simile a te. Io ti arguirò, e te [le] spiegherò in su gli occhi.
22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!
Deh! intendete questo, [voi] che dimenticate Iddio; Che talora io non rapisca, e non [vi sia] alcuno che riscuota.
23 Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“
Chi sacrifica lode mi glorifica, E chi addirizza la [sua] via, Io gli mostrerò la salute di Dio.
