Псалми 50
1 Псалом Асафів.
[Ein Psalm; von Asaph.] Der Mächtige, [El] Gott, Jehova, hat geredet und die Erde gerufen vom Aufgang der Sonne bis zu ihrem Niedergang.
2 Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!
Aus Zion, der Schönheit Vollendung, ist Gott hervorgestrahlt.
3 Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!
Unser Gott kommt, und er wird nicht schweigen; Feuer frißt vor ihm her, und rings um ihn stürmt es gewaltig.
4 Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:
Er ruft dem Himmel droben und der Erde, um sein Volk zu richten:
5 „Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.
"Versammelt mir meine Frommen, die meinen Bund geschlossen haben beim Opfer!"
6 І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. (Се́ла)
Und die Himmel verkünden seine Gerechtigkeit, denn Gott ist es, der richtet. [O. denn Gott steht im Begriff zu richten] (Sela)
7 „Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
"Höre, mein Volk, und ich will reden, Israel, und ich will wider dich zeugen! Ich, ich bin Gott, dein Gott.
8 Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,
Nicht wegen deiner Schlachtopfer tadle ich dich, und deine Brandopfer sind beständig vor mir.
9 не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,
Nicht werde ich Farren nehmen aus deinem Hause, noch Böcke aus deinen Hürden.
10 бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,
Denn mein ist alles Getier des Waldes, das Vieh auf tausend Bergen.
11 Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!
Ich kenne alles Gevögel der Berge, und das Wild [Eig. was sich tummelt; so auch Ps. 80,13] des Gefildes ist mir bekannt.
12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!
Wenn mich hungerte, ich würde es dir nicht sagen: denn mein ist der Erdkreis und seine Fülle.
13 Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?
Sollte ich das Fleisch von Stieren [Eig. von Starken] essen und das Blut von Böcken trinken?
14 Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,
Opfere Gott Lob, [O. Dank] und bezahle dem Höchsten deine Gelübde;
15 і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“
Und rufe mich an am Tage der Bedrängnis: ich will dich erretten, und du wirst mich verherrlichen!"
16 А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?
Zu dem Gesetzlosen aber spricht Gott: "Was hast du meine Satzungen herzusagen und meinen Bund in deinen Mund zu nehmen?
17 Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.
Du hast ja die Zucht [O. Unterweisung, Zurechtweisung] gehaßt und hinter dich geworfen meine Worte.
18 Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.
Wenn du einen Dieb sahst, so gingst du gern mit ihm um, und dein Teil war mit Ehebrechern.
19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.
Deinen Mund ließest du los zum Bösen, und Trug flocht deine Zunge.
20 Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.
Du saßest da, redetest wider deinen Bruder, wider den Sohn deiner Mutter stießest du Schmähung aus.
21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!
Solches hast du getan, und ich schwieg; du dachtest, ich sei ganz wie du. Ich werde dich strafen [O. überführen] und es dir vor Augen stellen."
22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!
Merket doch dieses, die ihr Gottes [Eloah] vergesset, damit ich nicht zerreiße, und kein Erretter sei da!
23 Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“
Wer Lob [O. Dank] opfert, verherrlicht mich, und wer seinen Weg einrichtet, ihn werde ich das Heil Gottes sehen lassen.
