Псалми 50
1 Псалом Асафів.
Psaume d’Asaph.
2 Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!
C’est de Sion que vient l’éclat de sa splendeur.
3 Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!
Dieu viendra manifestement: notre Dieu viendra, et il ne gardera pas le silence.
4 Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:
D’en haut il appellera le ciel et la terre pour juger son peuple.
5 „Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.
Rassemblez-lui ses saints, qui exécutent son alliance sur les sacrifices.
6 І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. (Се́ла)
Et les cieux annonceront sa justice, parce que c’est Dieu lui-même qui est juge.
7 „Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
Écoute, mon peuple, et je parlerai; Israël, écoute; car je te prendrai à témoin: Dieu, ton Dieu, c’est moi qui le suis.
8 Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,
Je ne te reprendrai pas pour tes sacrifices; car tes holocaustes sont toujours en ma présence.
9 не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,
Je ne prendrai pas des veaux de ta maison, ni des boucs de tes troupeaux.
10 бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,
Parce qu’à moi sont toutes les bêtes des forêts, les animaux qui paissent sur les montagnes et les bœufs.
11 Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!
Je connais tous les volatiles du ciel, et la beauté des champs est en mon pouvoir.
12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!
Si j’ai faim, je ne te le dirai pas: car à moi est le globe de la terre, et sa plénitude.
13 Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?
Est-ce que je mangerai des chairs de taureaux? ou boirai-je du sang des boucs?
14 Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,
Immole à Dieu un sacrifice de louange, et rends au Très-Haut tes vœux.
15 і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“
Et invoque-moi, au jour de la tribulation: je te délivrerai, et tu m’honoreras.
16 А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?
Mais au pécheur Dieu a dit: Pourquoi racontes-tu mes justices, et pourquoi ta bouche annonce-t-elle mon alliance?
17 Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.
Pour toi, tu hais la discipline, et tu as rejeté ma parole derrière toi.
18 Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.
Si tu voyais un voleur, tu courais avec lui, et c’est avec les adultères que tu mettais ta part.
19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.
Ta bouche a abondé en malice, et ta langue ajustait des fourberies.
20 Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.
Assis, tu parlais contre ton frère et contre le fils de ta mère, tu posais une pierre d’achoppement.
21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!
Tu as fait ces choses, et je me suis tu.
22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!
Comprenez ces choses, vous qui oubliez Dieu; de peur qu’un jour il ne vous enlève, et qu’il n’y ait personne qui vous délivre.
23 Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“
C’est un sacrifice de louange qui m’honorera; et c’est là le chemin par lequel je lui montrerai le salut de Dieu.
