< Псалми 50 >
Un psaume d'Asaph. Le Puissant, Dieu, Yahvé, parle, et appelle la terre du lever au coucher du soleil.
2 Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!
De Sion, la perfection de la beauté, Dieu brille.
3 Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!
Notre Dieu vient, il ne se tait pas. Un feu dévore devant lui. Il y a beaucoup de tempête autour de lui.
4 Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:
Il appelle les cieux en haut, sur la terre, afin qu'il puisse juger son peuple:
5 „Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.
« Rassemblez mes saints auprès de moi, ceux qui ont fait une alliance avec moi par le sacrifice. »
6 І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. (Се́ла)
Les cieux publieront sa justice, car Dieu lui-même est juge. (Selah)
7 „Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
« Écoute, mon peuple, et je parlerai. Israël, je témoignerai contre toi. Je suis Dieu, votre Dieu.
8 Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,
Je ne vous reproche pas vos sacrifices. Vos holocaustes sont continuellement devant moi.
9 не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,
Je n'ai pas besoin d'un taureau de ton étable, ni les chèvres mâles de vos enclos.
10 бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,
Car tous les animaux de la forêt sont à moi, et le bétail sur mille collines.
11 Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!
Je connais tous les oiseaux des montagnes. Les animaux sauvages du champ sont à moi.
12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!
Si j'avais faim, je ne te le dirais pas, car le monde est à moi, et tout ce qu'il contient.
13 Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?
Je mangerai la viande des taureaux, ou boire le sang des chèvres?
14 Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,
Offrez à Dieu le sacrifice d'action de grâce. Acquittez vos vœux au Très-Haut.
15 і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“
Invoquez-moi au jour de la détresse. Je te délivrerai, et tu m'honoreras. »
16 А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?
Mais aux méchants, Dieu dit, « Quel droit avez-vous de déclarer mes statuts, que tu as pris mon alliance sur tes lèvres,
17 Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.
puisque vous détestez l'instruction, et jeter mes mots derrière toi?
18 Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.
Quand tu as vu un voleur, tu as consenti avec lui, et ont participé avec des adultères.
19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.
« Tu donnes ta bouche au mal. Ta langue est une tromperie.
20 Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.
Tu t'assieds et tu parles contre ton frère. Vous calomniez le fils de votre propre mère.
21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!
Tu as fait ces choses, et je me suis tu. Tu pensais que j'étais comme toi. Je te réprimanderai, je t'accuserai devant tes yeux.
22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!
« Considérez maintenant ceci, vous qui oubliez Dieu, de peur que je ne vous mette en pièces, et qu'il n'y ait personne pour vous délivrer.
23 Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“
Celui quioffre le sacrifice d'action de grâce me glorifie, et prépare son chemin pour que je lui montre le salut de Dieu. »