Псалми 50
1 Псалом Асафів.
God, the all-powerful one, speaks; he summons all people, from the east to the west.
2 Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!
His glory shines from Zion [Hill in Jerusalem], an extremely beautiful city.
3 Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!
Our God comes to us, and he is not silent. A great fire is in front of him, and a storm is around him.
4 Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:
He comes to judge his people. He shouts to the [angels in] heaven and to [the people on] the earth.
5 „Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.
He says, “Summon those who faithfully [worship] me, those who made an agreement with me by offering sacrifices to me.”
6 І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. (Се́ла)
The [angels in] heaven declare, “God is righteous, and he is the supreme judge.”
7 „Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
God says, “My people, listen! You Israeli people, listen, as I, your God, say what you have done that is wrong.
8 Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,
I am not rebuking you for making sacrifices to me, for the offerings that you completely burn [on the altar].
9 не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,
But I do not really need [you to sacrifice] the bulls from your barns and the goats from your pens,
10 бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,
because all the animals in the forest belong to me, [and all] the cattle on 1,000 hills also belong to me.
11 Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!
I [own and] know all the birds and all [the creatures] that move around in the fields.
12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!
[So], if I were hungry, I would not tell you [to bring me some food], because everything in the world belongs to me!
13 Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?
I do not eat the flesh of the bulls [that you sacrifice], and I do not drink the blood of the goats [that you offer to me].
14 Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,
The sacrifice [that I really want is that] you thank me and do all that you have promised to do.
15 і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“
And pray to me when you have troubles. [If you do that], I will rescue you, and [then] you will praise me.
16 А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?
But I say this to the wicked people: (Why do you/It does not benefit you at all to) [RHQ] recite my commandments or talk about the agreement that I made with you,
17 Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.
because you have refused to allow me to discipline you, and you have rejected what I told you to do.
18 Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.
Every time that you see a thief, you become his friend, and you spend [much] time with those who commit adultery.
19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.
You are [always] talking [MTY] about doing wicked things, and you are [always] to deceive people.
20 Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.
You are always accusing members of your own family [of doing wrong], and slandering them.
21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!
You did [all] those things, and I did not say anything to you, [so] you thought that I was [a sinner] just like you. But now I rebuke you and accuse you, right in front of you.
22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!
So, all you who have ignored me, pay attention to this, because if you do not, I will tear you to pieces, and there will be no one to rescue you.
23 Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“
The sacrifice that [truly] honors me is to thank me [for what I have done]; and I will save those who always do the things that I want them to.”
