Псалми 50
1 Псалом Асафів.
A psalm of Asaph God - God Yahweh he has spoken and he has summoned [the] earth from [the] rising of [the] sun to setting its.
2 Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!
From Zion perfection of beauty God he has shone forth.
3 Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!
He comes God our and may not he be silent fire before him it consumes and around him it is tempestuous exceedingly.
4 Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:
He summons the heavens above and the earth to judge people his.
5 „Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.
Gather to me O faithful [people] my [those who] made covenant my with sacrifice.
6 І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. (Се́ла)
And they declared [the] heavens righteousness his for God - [is] judge he (Selah)
7 „Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
Hear! O people my - so let me speak O Israel and I will warn you [am] God God your I.
8 Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,
Not on sacrifices your I rebuke you and burnt offerings your [are] to before me continually.
9 не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,
Not I will accept from household your a young bull from folds your goats.
10 бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,
For [belong] to me every living creature of [the] forest [the] animals on hills of a thousand.
11 Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!
I know every bird of [the] mountains and moving creature[s] of [the] field [are] with me.
12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!
If I will be hungry not I will tell to you for [belong] to me [the] world and what fills it.
13 Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?
¿ Do I eat [the] flesh of mighty [bulls] and [the] blood of goats do I drink?
14 Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,
Sacrifice to God a thank-offering and pay to [the] Most High vows your.
15 і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“
And call out to me in a day of trouble I will rescue you and you will honor me.
16 А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?
And to the wicked - he says God what? [is] to you to recount decrees my and you have taken covenant my on mouth your.
17 Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.
And you you hate discipline and you have thrown words my behind you.
18 Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.
If you saw a thief and you were pleased with him and [was] with adulterers portion your.
19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.
Mouth your you let loose in evil and tongue your it harnesses deceit.
20 Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.
You sit on brother your you speak on [the] child of mother your you give a fault.
21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!
These [things] you have done - and I kept silent you imagined exactly I am like you I will rebuke you and I will arrange to eyes your.
22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!
Consider please this O [those who] forget God lest I should tear to pieces and there not [will be] a deliverer.
23 Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“
[one who] sacrifices A thank-offering he honors me and [one who] sets a way I will let look him on [the] salvation of God.
