Псалми 50
1 Псалом Асафів.
A Psalm of Asaph. The God of gods, the Lord has spoken, and he has called the earth, from the rising of the sun even to its setting,
2 Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!
from Zion, the brilliance of his beauty.
3 Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!
God will arrive manifestly. Our God also will not keep silence. A fire will flare up in his sight, and a mighty tempest will surround him.
4 Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:
He will call to heaven from above, and to the earth, to discern his people.
5 „Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.
Gather his holy ones to him, you who order his covenant above sacrifices.
6 І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. (Се́ла)
And the heavens will announce his justice. For God is the judge.
7 „Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
Listen, my people, and I will speak. Listen, Israel, and I will testify for you. I am God, your God.
8 Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,
I will not reprove you for your sacrifices. Moreover, your holocausts are ever in my sight.
9 не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,
I will not accept calves from your house, nor he-goats from your flocks.
10 бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,
For all the wild beasts of the forest are mine: the cattle on the hills and the oxen.
11 Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!
I know all the flying things of the air, and the beauty of the field is with me.
12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!
If I should be hungry, I would not tell you: for the whole world is mine, and all its plentitude.
13 Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?
Shall I gnaw on the flesh of bulls? Or would I drink the blood of goats?
14 Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,
Offer to God the sacrifice of praise, and pay your vows to the Most High.
15 і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“
And call upon me in the day of tribulation. I will rescue you, and you will honor me.
16 А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?
But to the sinner, God has said: Why do you discourse on my justices, and take up my covenant through your mouth?
17 Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.
Truly, you have hated discipline, and you have cast my sermons behind you.
18 Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.
If you saw a thief, you ran with him, and you have placed your portion with adulterers.
19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.
Your mouth has abounded with malice, and your tongue has concocted deceits.
20 Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.
Sitting, you spoke against your brother, and you set up a scandal against your mother’s son.
21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!
These things you have done, and I was silent. You thought, unjustly, that I ought to be like you. But I will reprove you, and I will set myself against your face.
22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!
Understand these things, you who forget God; lest at any time, he might quickly take you away, and there would be no one to rescue you.
23 Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“
The sacrifice of praise will honor me. And in that place is the journey by which I will reveal to him the salvation of God.
