Псалми 49
1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,
Poslušajte to, vsa ve ljudstva, pazljivo prisluhnite, vsi vi prebivalci sveta,
2 і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,
tako nizki kakor visoki, bogati in revni skupaj.
3 — мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,
Moja usta bodo govorila o modrosti in premišljevanje mojega srca bo o spoznanju.
4 нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!
Svoje uho bom nagnil k prispodobi. Svoje mračne izjave bom razkrival na harfi.
5 Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,
Zakaj naj bi se bal v dneh zla, ko me bo obdala krivičnost mojih petá?
6 які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
Tisti, ki zaupajo v svoje premoženje in se bahajo z množino svojih bogastev,
7 Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —
nihče izmed njih ne more odkupiti svojega brata na kakršenkoli način niti Bogu dati odkupnine zanj
8 бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
(kajti odkupitev njihove duše je dragocena in primanjkuje na veke),
9 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!
da naj bi mirno živel na veke in ne videl trohnobe.
10 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
Kajti vidi, da modri možje umrejo, prav tako se pogubita bedak in brutalna oseba in svoje premoženje zapustita drugim.
11 Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
Njihova notranja misel je, da bodo svoje hiše ohranili na veke in svoja bivališča za vse rodove; svoja zemljišča imenujejo po svojih imenih.
12 та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
Kljub temu človek, ki je v časti, ne ostane; podoben je živalim, ki poginejo.
13 Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. (Се́ла)
Ta njihova pot je njihova neumnost, vendar njihovo potomstvo odobrava njihove izjave. (Sela)
14 Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. (Sheol h7585)
Kakor ovce so položeni v grob; z njimi se bo hranila smrt in iskreni bodo zjutraj imeli nad njimi oblast in njihova lepota bo požrta v grobu, proč od njihovega bivanja. (Sheol h7585)
Toda Bog bo mojo dušo odkupil iz oblasti groba, kajti sprejel me bo. (Sela) (Sheol h7585)
16 Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її, —
Ne boj se, kadar nekdo bogatí, ko se slava njegove hiše množí,
17 бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
kajti ko umre, ne bo ničesar odnesel. Njegova slava se ne bo spustila za njim.
18 Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
Čeprav je, medtem ko je živel, blagoslavljal svojo dušo – ljudje te bodo hvalili, ko delaš dobro sebi.
19 вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
Šel bo k rodu svojih očetov; oni nikoli ne bodo videli svetlobe.
20 Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
Človek, ki je v časti, pa ne spoznava, je podoben živalim, ki poginejo.
