Псалми 49
1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,
Слушајте ово сви народи, пазите сви који живите по васиљени,
2 і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,
Простаци и господо, богати и сиромаси.
3 — мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,
Уста ће моја казати премудрост, и срце моје рећи ће разум.
4 нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!
Пригнућу ухо своје к причи, уз гусле ћу отворити загонетку своју.
5 Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,
Чега да се бојим у зле дане, кад ме злоба мојих непријатеља опколи?
6 які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
Који се уздате у силу своју, и хвалите се великим богатством својим!
7 Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —
Човек неће никако брата ослободити, неће дати Богу откуп за њ.
8 бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
Велик је откуп за душу, и неће бити никад
9 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!
Да ко довека живи, и не види гроба.
10 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
Сви виде где умиру као и незналица и безумник што гину, и остављају другима имање своје.
11 Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
Они мисле да ће куће њихове трајати довека, и станови њихови од колена на колено; именима својим зову земље;
12 та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
Али човек у части неће дуго остати, изједначиће се са стоком, коју кољу.
13 Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. (Се́ла)
Овај им се пут чини пробитачан, и који за њима иду, хвале мисли њихове;
14 Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. (Sheol h7585)
Али ће их као овце затворити у пакао, смрт ће им бити пастир; и ујутру ходиће по њима праведници, и облик њихов збрисаће пакао раставивши их с насељем. (Sheol h7585)
Али ће Бог душу моју избавити из руку паклених; јер ме Он прима. (Sheol h7585)
16 Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її, —
Не бој се кад се ко богати; кад расте слава дома његовог.
17 бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
Јер кад умре, неће ништа понети, нити ће поћи за њим слава његова.
18 Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
Јер душу његову благосиљају за живота његовог, и славе тебе, што угађаш себи.
19 вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
Али ће он отићи у стан отаца својих, где света никад не виде.
20 Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
Човек у части, ако није разуман, изједначиће се са стоком, коју кољу.
